УХВАЛА
Іменем України
2007 року березня 20 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі :
головуючого - Безверхого О.М.
суддів - Рунова В.Ю., Матуса В.В.
з участю прокурора - Ворфоломеєвої Н.П.
законного представника неповнолітньої - ОСОБА_1
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4
захисників - ОСОБА_5 і ОСОБА_6, адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9
законних представників неповнолітніх засуджених - ОСОБА_10 і ОСОБА_11 розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції МАРЧЕНКО Н.В., захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8, засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 листопада 2006 р., за яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Суми, раніше не судимий
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі на строк один рік три місяці, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець м. Суми, раніше не судимий
засуджений за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі на строк один рік шість місяців, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,
мешканець м. Суми, раніше судимий :
1) 17.07.2006 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.187 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки і на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, призначено покарання та вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 липня 2006 року з призначенням міри покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на два роки та міру покарання призначену за даним вироком виконувати самостійно.
Постановлено стягнути за проведення експертиз на користь держави з ОСОБА_2 - 150 грн., з ОСОБА_3 - 150 грн., з ОСОБА_4 - 100,18 грн., в разі відсутності у них коштів стягнути з їх батьків, з ОСОБА_5 - 150 грн., з ОСОБА_10 - 150 грн., з ОСОБА_11 - 50 грн., з ОСОБА_13- 50,18 грн.
Справа № 11 - 152 / 2007 р. Головуючий в 1-й інстанції - Прокудіна Н.Г.
Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач - Рунов В.Ю.
За вироком вказані вище особи визнані винними та засуджені за вчинення таких злочинів.
1) 18.03.2006 р. приблизно о 21-00 годині ОСОБА_3, ОСОБА_12 і ОСОБА_4, за
попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, яке не с небезпечним для жипя чи
здоров'я потерпілих у дворі будинку АДРЕСА_1 відкрито викрали майно ОСОБА_14 па загальну суму 752,6 грн. та майно ОСОБА_15 на загальну суму 689 грн.
2) 22.03.2006 р. приблизно о 23-00 годині ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_4 і особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, яке не с небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, на вул. Прокоф'єва в м. Суми повторно відкрито викрали майно ОСОБА_17 на загальну суму 740 грн.
3) 25.03.2006 р. приблизно о 22-15 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_16, за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, повторно поблизу будинку АДРЕСА_2 відкрито викрали майно ОСОБА_18 на загальну суму 684 грн.
4) 29.03.2006 р. приблизно о 23-00 годині ОСОБА_3, ОСОБА_16 і ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для жипя чи здоров'я потерпілої, в арці будинку ОСОБА_3 повторно відкрито викрали майно ОСОБА_19 на загальну суму 651 грн.
В поданих апеляціях : (уточнена і доповнена) прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції -помічник прокурора Зарічного району м. Суми Марченко Н.В. вважає, що призначене покарання не в повному обсязі відповідає ступені тяжкості злочину та особам засуджених, т.я. ОСОБА_3 раніше судимий за скоєння тяжкого злочину, всі підсудні вчинили умисні злочини середньої тяжкості. Крім того, суд не врахував багатоепізодність та систематичність вчинення злочинів і думку потерпілих. Просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити за ст. 186 ч.2 КК: ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 2 роки позбавлення волі кожному. На підставі ст.70 ч.4 КК остаточно призначити ОСОБА_3 - 2 роки позбавлення волі, а вирок суду від 17.07.2006 р. виконувати самостійно. Також просить визначити «повторність» та «скоєння злочину групою осіб» як кваліфікуючі ознаки ст. 186 ч.2 КК;
захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7, не оспорюючи доведеності вини і правильності юридичної кваліфікації дій її підзахисного, вважає, що вирок суду підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, оскільки ОСОБА_4 є неповнолітнім, свою вину визнав повністю, розкаявся у скоєному, раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності, відшкодував заподіяну злочином шкоду, навчається, характеризується позитивно, займається спортом, не був ініціатором злочину. Просить пом'якшити ОСОБА_4 призначене покарання та застосувати ст. 104 КК;
· захисник засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_8 також просить змінити вирок та пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання, застосувавши до нього ст. 104 КК, оскільки суд допустив однобічність і неповноту судового слідства та не повністю з'ясував дані про особу ОСОБА_2, помилково визначив обставини, що обтяжують покарання і не врахував ряд обставин, що пом'якшують відповідальність засудженого. Зокрема, не було враховано, що ОСОБА_16 є неповнолітнім і виховується в неповній сім ї, навчається, позитивно характеризується, злочин вчинив вперше, повністю визнав свою вину і щиро кається, активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував заподіяну шкоду, а також його поведінку протягом тривалого часу після скоєння злочинів. Також вважає, що суд необгрунтовано врахував в якості обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 - вчинення ним злочину в групі та повторність, т.я. вони є кваліфікуючими ознаками інкримінованого злочину;
· засуджений ОСОБА_16 вважає, що суд призначив йому занадто суворе покарання, оскільки він є неповнолітнім, не має батька, свою вину визнав повністю, допомагав і сприяв у розкритті злочинів, розкаявся у вчиненому, відшкодував потерпілим матеріальні та моральні збитки, раніше не судимий і вперше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується
поштивіш, ініціатором вчинення злочинів не був. Просить вирок суду змінній, пом'якшити покарання і не позбавляти його волі;
засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду також змінити та пом'якшити призначене йому покарання, т.я. кім ініціатором вчинення злочинів не був, є неповнолітнім, повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у скоєному, відшкодував завдану потерпілим матеріальну та моральну шкоду, вперше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується виключно позитивно, займався спортом та мав спортивні досягнення, добровільно припинив вчинювати злочини.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_4. які підтримали свої апеляції і просили пом'якшити призначене покарання та не позбавляти їх волі, міркування захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_7, які підтримали кожен свою апеляцію, просили пом'якшити призначене покарання засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та застосувати до них положення ст. 104 КК, пояснення захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які також просили пом'якшити покарання засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_4. засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_9, які погодилися з вироком суду і просили відмовити прокурору в задоволенні його апеляції як необгрунтованої, законних представників неповнолітніх засуджених ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які просили пом'якшити покарання, пояснення законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1, яка погодилась з апеляцією прокурора та просила її задовольнити, думку прокурора Ворфоломеєвої Н.П., яка підтримала уточнену і доповнену апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просила скасувати вирок місцевого суду внаслідок його м'якості і постановити новий вирок, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що зазначені вище апеляції прокурора та захисника ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню, а апеляції захисника ОСОБА_7 та засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_4 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи і в поданих апеляціях прокурора, захисників та самих засуджених не оспорюються.
Що стосується доводів засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_7 про суворість покарання, а також доводів прокурора щодо м'якості призначеного засудженим покарання, то колегія суддів вважає їх всіх безпідставними, оскільки при призначенні покарання суд 1 -ї інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, як ступінь тяжкості вчинених ними злочинів та їх особи, так і обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті обставини, на які засуджені та їх захисники посилаються в своїх апеляціях.
При цьому, врахувавши обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених засудженими злочинів, районний суд цілком вірно застосував до неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 положення ст.69 КК України та призначив їм основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 186 КК України.
Призначене ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для пом'якшення чи посилення призначеного засудженим покарання.
Разом з тим, у своєму вироку (як в мотивувальній, так і в резолютивній частинах) суд 1 -ї інстанції не чітко виклав та сформулював призначене засудженому ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів, чим порушив вимоги ч.4 ст.70 КК України, ст.335 КПК України і постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 р. «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків», а тому колегія суддів вважає за необхідне уточнити судове рішення в цій частині.
Також колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку такі обставини, що обтяжують покарання як «вчинення злочину в групі» та «повторно», т.я. відповідно до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що виливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувані її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок районного суду, задовольнивши тим самим частково апеляції прокурора і захисника ОСОБА_8
Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції МАРЧЕНКО Н.В. і захисника ОСОБА_8 задовольнити частково, а апеляції захисника ОСОБА_7 та засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Вирок Зарічного районного суду міста Суми від 15 листопада 2006 р. відносно ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 змінити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання визначеного судом до позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України вважати його засудженим за цим вироком суду до позбавлення волі на строк один рік шість місяців та за вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 17 липня 2006 р. до позбавлення волі на строк чотири роки і на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк два роки. Кожен вирок виконувати самостійно.
Виключити з мотивувальної частини вироку такі обставини, що обтяжують покарання як «вчинення злочину в групі» та «повторно».
В іншій частині вирок місцевого суду залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції МАРЧЕНКО Н.В. і захисника ОСОБА_8 - без задоволення.