Справа №22-ц-372 2007 р.                                                  Головуючий у 1 інстанції - Таран С.А.

Категорія 26                                                                          Суддя-доповідач - Батюк А.В.

УХВАЛА іменем     України

21 березня 2007 року                                                                                   м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Криворотенка В.І.,

при секретарі - Назаровій О.М.,

та осіб, які беруть участь у справі - представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння,

встановила:

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому вказувала, що судом не враховано, що на час відкриття спадщини позивачці достроково була призначена пенсія, тобто вона була непрацездатною, а тому у неї є обов'язкова частка спадщини.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю вимог.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2006 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_3 (а. с. 27).

22 травня 2006 року ОСОБА_4 померла (а. с. 6). Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася з домоволодіння АДРЕСА_1.

На час відкриття спадщини ОСОБА_1 виповнилося 50 повних років, інвалідом вона не була.

22 травня 2006 року дочка померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подала до другої Сумської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадкового майна за законом (а. с. 17).

Як вбачається з копії посвідчення НОМЕР_1 лютого 2006 року, при досягненні позивачкою 50 років, їй була призначена дострокова пенсія за старістю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Федерального закону від 17 грудня 2001 року «Про трудові пенсії в Російській Федерації» (а. с. 8, 31).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно з абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

У відповідності до ст. 26 вказаного вище Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

З огляду на викладене вище, на час відкриття спадщини позивачка не була непрацездатною, а лише здобула право на дострокове призначення пенсії.

Таким чином, при розгляді даної справи місцевий суд належним чином з'ясував та перевірив доводи кожної сторони, обгрунтував висновки викладені в рішенні та дійшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду також не спростовують.

Колегія суддів вважає, що рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі й відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.