ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.04.10Справа №2а-4273/10/15/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Державної податкової  інспекції в м. Сімферополі АРК          

до  Приватного підприємства "Комперія"

про припинення юридичної особи,

                                                    ВСТАНОВИВ:

          До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим про припинення юридичної особи Приватного підприємства "Комперія" (далі ПП"Комперія"), зареєстроване виконавчим комітетом  Сімферопольської міської ради  АР Крим 11.04.2007 року, ідентифікаційний код 35053454.

             У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином через засоби масової інформації,  клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень на позов, будь – яких доказів до суду не надав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін за  наявними в ній матеріалами.

Дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінив наявні доказі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Статтею 58 ГК України передбачено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України  від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що  ПП "Комперія" виконавчим комітетом  Сімферопольської міської ради  АР Крим 11.04.2007 року включено до ЄДР юридичних осіб, місцезнаходження підприємства: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20/1, кв. 20, що підтверджується  довідкою Державного комітету статистики № 05.3 – 8.1/547 від 26.02.2010 року.

Відповідно до довідки  Державного комітету статистики  № 05.3 – 8.1/547 від 26.02.2010 року ПП "Комперія" є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ,  ідентифікаційний код35053454.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"  від 15.05.2003, № 755-IV, у тому числі в частині перереєстрації та припинення реєстрації.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючі   господарську діяльність юридичні особи платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частини1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”№ 1251-ХІІ від 25.06.1991 року зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальними податковими законами. Так, згідно з пунктами а, в пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію; подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.

Відповідно до  пп. а,б,в п. 4.1.4. статті 4  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-II податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), та інше.

Таким чином, відповідач,  являючись суб’єктом господарювання, зареєстрованим в установленому законом порядку у якості платника податків, зобов’язаний подавати декларації з податків щомісячно, щоквартально та щорічно.

Судом встановлено, що ПП "Комперія" з  ІV кварталу 2008 року  не здійснює підприємницьку діяльність та не надає до податкових органів декларації про доходи. Цей факт підтверджується наступними доказами, дослідженими  у судовому засіданні.

Відповідно до довідки  ДПІ  в м. Сімферополі АР Крим ПП "Комперія" надало останню податкову звітність до органів державної податкової інспекції 23.01.2009 року за ІV квартал 2008 року  (а.с.4).   

Відповідно до довідки  ДПІ у м. Сімферополі ПП "Комперія" станом на 01.03.2010 року не має  заборгованості перед бюджетом. Станом на 10.03.2010 року  згідно довідки ДПІ в м. Сімферополі ПП "Комперія" не має відкритих рахунків в установах банків.

          Таким чином, судом установлено, що відповідач під час здійснення господарської діяльності не виконав вимог ст. 67 Конституції України, пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року;  п. 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 22.05.1997 року № 283/97; пункту г, п. 4.1.4. статті 4  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-II.

Відповідно до частини другої ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV (далі - Закон) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Приймаючи до уваги, що ПП "Комперія" з 23.01.2009 року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення юридичної особи та в цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 8.6 пункту 8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 року № 80 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.98 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.2003 року № 755-IV.

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, відповідно до якого до функцій податкових органів належить  контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.  Застосування наслідків, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.   

Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 1 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.  

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України  припинення юридичної особи можливо  у випадку її ліквідації. Пунктом 2 частини 1 статті 110 ЦК України  юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при їх створені порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Як вже зазначалося, підстави постановлення судового рішення про припинення юридичної особи визначені частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV –до яких відноситься неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Підстави  припинення підприємницької діяльності визначені у статті 51 Господарського кодексу України, відповідно до якої до таких підстав не належать неподання звітності неподання звітності.  

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження всі підстави для припинення юридичної особи ПП "Комперія".

Частиною 2 статті 33 Закону  України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до частини першої ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону  України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору  за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,  

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Припинити юридичну особу Приватного підприємства "Комперія", зареєстроване виконавчим комітетом  Сімферопольської міської ради  АР Крим 11.04.2007 року, за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20/1, кв. 20, ідентифікаційний код 35053454.

             3.          Копію постанови в  день набрання нею законної сили направити державному реєстратору  за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.