Судове рішення #8929079

Справа № 22-392/07

 Категорія: - 33

    Головуючий у 1- інст.: Каралюс В.М.

    Доповідач: Кіт І.Н.

Ухвала

Іменем України

28 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н.

суддів: Павлишина О.Ф., Штефаніци Ю. Г.

при секретарі: Безп"ятко О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 23 листопада 2007 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

 

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 23 листопада 2007р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області. Визнано частково недійсними державні акти на право приватної власності на землю видані цією сільською радою 01.12.1994р. на ім"я ОСОБА_2 та 25.05.01р. на ім"я ОСОБА_1. Визначено право сторін на землекористування згідно схеми наявної у справі ( а.с. 13) із внесенням відповідних змін у державні акти сторін про право приватної власності на землю. Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ухвалено привести його увідповідність із прийнятим судовим рішенням.

Зобов"язано відповідача знести самовільно встановлені ним ворота та відновити ворота на огорожі спірної ділянки раніше встановлені позивачем. Зобов"язано відповідача не чинити перешкод позивачеві в користуванні заїздом до його земельної ділянки.

Рішення суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зокрема зазначає, що висновок суду про невідповідність розмірів та площі земельних ділянок сторін даним відображених у державних актах про право приватної власності на землю є голослівним оскільки не грунтується на належних доказах. Таким доказом може бути тільки комплексна землевпорядна експертиза, однак така не проводилась.

Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати і справу направити на новий розгляд до іншого районного суду.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред"явлених позовних вимог законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до роз’яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004р. № 7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" та вимог Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992р. № 2200-Х11 „ Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі „ Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992р. № 15-92 „ Про приватизацію земельних ділянок", Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадян України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993р. № 10, земельні ділянки. Надані громадянам для ведення особистого підсобного господарства, будівництва й обслуговування жилого будинку і господарських будівель ( присадибна ділянка), садівництва, індивідуального гаражного та дачного будівництва безоплатно передаються їм у приватну власність у розмірах, передбачених статтями 56, 57, 67 ЗК України 1990р., чинного на час виникнення спірних правовідносин. Встановлення меж земельних ділянок, що передаються в приватну власність у натурі ( на місцевості) виконують землевпорядні організації на замовлення рад, після чого громадяни одержують державний акт на право власності на землю.

У разі коли при встановленні меж земельних ділянок будуть виявлені розбіжності даних про розміри ділянок, переданих у власність, з фактичними розмірами, то остаточний розмір такої ділянки визначається місцевою радою.

Однак, ухвалюючи рішення про визнання частково недійсними державних актів про право приватної власності на землю виданих 01.12.1994р. та 21.05.01р. на ім"я сторін Суховільською сільською радою (а.с. 11-12), суд вирішив це питання без участі в судовому засіданні її представника не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання. В матеріалах справи відсутні визначені ст. 74 ЦПК докази направлення сільській раді, яка бере участь у справі в якості відповідача, так одержання нею повідомлень про виклик її представника у судові засідання, що призначались на 31.10.07р.( ас. с41-43), 15.11.07р.( а.с. 46) та 23.11.07р.( а.с. 49-50).

Зазначене порушення вимог процесуального закону є визначеною п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України обов’язковою підставою для скасування ухваленого судом першої інстанції рішення з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, ухваливши також рішення про часткове визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будиночка в частині розміру площі земельної ділянки за № 65, що знаходиться в садівничому товаристві „ Локомотив", укладеного 14.11.00р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, суд розглянув це питання у відсутності, як ОСОБА_3 так і представника садівничого товариства, тобто вирішив питання про права та обов"язки згаданих осіб щодо предмета спору без їх участі у справі, що відповідно до положень п.4 ч. 1 ст. 3П ЦПК також є окремою самостійною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

За таких обставин, згадані порушення вимог процесуального закону повністю виключають можливість залишення оскаржуваного рішення в силі, так і прийняття у справі нового рішення судом апеляційної інстанції, оскільки ухвалене рішення підлягає обов"язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Суду першої інстанції при новому розгляді справи слід врахувати наведене й за участю у ній представників Суховільської сільської ради, садівничого товариства „ Локомотив" та ОСОБА_3 як попереднього власника суміжної земельної ділянки, повно і всебічно з"ясувати обставини справи та дійсні взаємини сторін, що випливають із їх

прав та обов’язків визначених ч. 3 ст. 415 ЦК України, вирішити спір ухваливши законне і обгрунтоване рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 307, п. 3 та п.4 ч. 1 ст. 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 23 листопада 2007р. скасувати з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація