Справа № 22ц-160 2008 р.

Категорія 36

    Головуючий у 1- інст.: Глинська Д.В.

    Доповідач: Юхименко А.Г.

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Юхименка А. Г.

Суддів: Курій Н.М.., Мікуш Ю.Р.

При секретарі: Гарванко М. М.

З участю: апелянта розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2007 року;

встановила:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягнуто з відповідача в користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно 250 грн., але не менше ніж 30% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25 липня 2007 року до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, оскільки він не в змозі оплачувати такий розмір аліментів, т.я. тривалий час не працює.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково: рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в позові, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач є батьком дитини, а тому зобов’язаний її утримувати, т.я. позивачка не в змозі належно забезпечити їй таке утримання.

Однак вказаний висновок суду щодо батьківства відповідача ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 суперечить правоустановлюючим документам та іншим доказам по справі.

Відповідно до чинної на момент народження та відповідної реєстрації дитини статті 51 Кодексу про шлюб та сім"ю УРСР та статті 121 Сімейного кодексу України взаємні права та обов"яки батьків (матері, батька) і дитини (дітей) грунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану (органу ЗАГСу).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 від 05.08.1998 року її батьком є ОСОБА_5 (а.с. 2), тобто не відповідач ОСОБА_6.

Із свідоцтва про одруження позивачки та відповідача вбачається, що шлюб ними зареєстровано 17 жовтня 1998 року (а.с. 3). Із пояснень сторін вбачається, що відповідач прізвища, імені та по батькові не змінював та в органи ЗАГСу про реєстрацію дитини з оформленням батьківства на себе не звертався, також відсутнє судове рішення про встановлення батьківства відповідача відносно дитини ОСОБА_4.

В процесі апеляційного розгляду сторонам надався строк для оформлення батьківстга через органи реєстрації актів цивільного стану, однак відповідач проти цього заперечує.

Визнання відповідачем в суді першої інстанції свого батьківства відносно дитини, не може служити доказом для задоволення позову, т.я. згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, яким в даній справі повино бути свідоцтво державного органу реєстрації актів цивільного стану (ЗАГСу), не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв"язку з наведеним в позові про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки відсутні допустимі для цього докази того, що він є її батьком.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. ст. 125, 126, 180 Сімейного кодексу України, колегія суддів;

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2007 року скасувати та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.