Справа № 22-28761 Категорія:- 23

Головуючий 1-й інстанції: Данко В.В.

Доповідач: Кіт І.Н.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н.

суддів: Богонюка М. Я., Бакуса В.Я.

при секретарі: Терземан Б.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 січня 2007 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 січня 2007р. частково задоволено позов ОСОБА_1 й стягнуто в користь позивача з ОСОБА_2 24 064 грн. 55 коп. на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача, 371 грн. витрат за проведення експертизи, 85 грн. за транспортування ушкодженого автомобіля позивача, 318 грн. орендної плати за його зберігання, 450 грн. витрачених на придбання ліків, 200грн. за надання юридичної допомоги, 150 грн. судових витрат та 15 000 грн морального відшкодування. Всього стягнуто з відповідача в користь позивача 40 638 грн. 55 коп.

Рішення суду оскаржив позивач. У своїй апеляційній скарзі просить змінити оскаржуване рішення районного суду, поклавши обов"язок по відшкодуванню шкоди безпосередньо на ВАТ „ Львівський керамічний завод". При цьому покликається на те, що відповідач ОСОБА_2 під час заподіяння ним шкоди перебував у трудових відносинах з ВАТ „ Львівський керамічний завод" у правомірному володінні, якого на правах оренди знаходився автомобіль НОМЕР_1, а відтак в силу положень

ч.2 ст. 1187 ЦК України, власне тільки акціонерне товариство повинно безпосередньо нести обов’язок перед позивачем по відшкодуваню шкоди.

Просить задоволити апеляційну скаргу, попередньо поновивши строк на її подання. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду від 17грудня 2007р. поновлено пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження рішення суду( а.с. 151-152).

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до роз’яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. № 6, з наступними змінами і доповненнями „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди „ володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця ( не була забезпечена належна охорона, тощо) відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на володільця відповідно до ступеня вини коленого з них.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів службового розслідування обставин ДТП, яка сталася 04.06.04р. з участю водія ВАТ „ Львівський керамічний завод" ОСОБА_2 ( а.с. 80-81), автомобіль МАЗ- 5429 Д.Н.НОМЕР_2, на правах оренди транспортних послуг використовувався акціонерним товариством й з 27.05.04р. зберігався на його території.

Водій ОСОБА_2 вирішивши без належного дозволу використати його у своїх приватних інтересах, самовільно 04.06.04р. без належного оформлення супровідних документів ( дорожнього листа) виїхав на ньому за територію заводу. Як встановлено з пояснень начальника охорони ОСОБА_3, згаданий автомобіль було випущено без перевірки документів тому, що охоронці добре знали водія ОСОБА_2 в лице( а.с. 81).

Відповідно до положень ч.4 ст. 1187 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника( володільця), шкода завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених вимог матеріального закону та роз"яснень названої Постанови Пленуму Верховного Суду України належно не врахував та не застосував їх, тому колегія суддів важає за необхідне відповідно змінити рішення районного суду, визначивши рівними частки відповідальності у заподіянні шкоди, як володільця джерела

підвищеної небезпеки в особі ВАТ „ Львівський керамічний завод", так і безпосередньо водія ОСОБА_4, який неправомірно заволодів транспортним засобом й спричинив 04.06.04р. ДТП, внаслідок якої було заподіяно шкоду майну позивача..

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 січня 2007 р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„ Позов задоволити частково. Стягнути в користь ОСОБА_1 з ВАТ „ Львівський керамічний завод" (р/р.№ 26001301365312 в Залізничній філії Промінвестбанку України МФО 325105, ЗКПО-00293605) 12032 грн.27 коп. на відшкодування майнової шкоди заподіяної ушкодженням автомобіля позивача, 185 грн. 50 коп. витрат на проведення експертизи, 42 грн.50 коп. 3а транспортування ушкодженого автомобіля, 159 грн. орендної плати за його зберігання, 225 грн. витрачених коштів на придбання ліків, 100 грн. витрат на юридичну допомогу, 7500 грн. морального відшкодування та 75 грн. на відшкодування судових витрат у справі. Всього стягнути 20 319 грн.27коп.

Стягнути в користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 12032 грн.27 коп. на відшкодування майнової шкоди заподіяної ушкодженням автомобіля позивача, 185 грн.50 коп. витрат на проведення експертизи, 42 грн.50 коп. 3а транспортування ушкодженого автомобіля, 159 грн. орендної плати за його зберігання, 225 грн.витрачених коштів на придбання ліків, 100 грн. витрат на юридичну допомогу, 7500 грн. морального відшкодування та 75 грн. на відшкодування судових витрат у справі. Всього стягнути 20 319 грн. 27 коп. „

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.