Справа № 22-4763/10                                

Головуючий у 1 інстанції: Рейнарт І.М.

                            Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010  року  Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:       головуючого судді:  Шебуєвої В.А.,

              суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.

               при секретарі: Гладун Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року про відкриття провадження  в справі за позовом Головного управління юстиції у м. Києві в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання незаконним утримання неповнолітньої дитини на території України та повернення дитини до Грузії, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року відкрито провадження  в справі за позовом Головного управління юстиції у м. Києві в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання незаконним утримання неповнолітньої дитини на території України та повернення дитини до Грузії.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду з підстав недотримання судом правил підсудності, представник відповідачки ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року. Посилається на те, що відкриття провадження по справі згідно ч. 13 ст. 110 ЦПК України є безпідставним, оскільки позивач ОСОБА_3 має в Україні місце проживання: АДРЕСА_2, де мешкає його дружина, відповідачка по справі - ОСОБА_2

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представники Головного управління юстиції у м.Києві, Міністерства юстиції України та представник ОСОБА_5 за довіреністю просять відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її  законність та обґрунтованість.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість  постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна  скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 13 ст. 110 ЦПК України позови Міністерства юстиції   України  на  підставі міжнародних   договорів,   згода  на  обов'язковість  яких  надана Верховною  Радою  України,  в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні місця проживання, можуть також пред'являтися за місцезнаходженням Міністерства або його територіальних органів.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням юстиції у м.Києві до Печерського районного суду м.Києва поданий позов в інтересах громадянина Грузії ОСОБА_3, який має постійне місце проживання в Грузії, АДРЕСА_1, до ОСОБА_2 про визнання незаконним утримання неповнолітньої дитини на території України та повернення дитини до Грузії.  Підставою для звернення до суду було звернення ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, як до Центрального органу з виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти викрадення дітей 1980 року, із відповідною заявою про повернення дитини до місяця її постійного проживання.

Реалізуючи своє право вибору підсудності на підставі ч.13 ст. 101 ЦПК України Головне управління юстиції у м.Києві звернулось суду за своїм місцезнаходженням.

Доводи апеляційної скарги представника відповідачки ОСОБА_2, що ОСОБА_3 має місце проживання  за адресою: АДРЕСА_2,  є безпідставними та не доведені жодними доказами.

За змістом  ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» єдиним документом, що підтверджує реєстрацію місця  проживання  або місця перебування особи є довідка про реєстрацію   місця    проживання   або  місця перебування.

З дослідженої в судовому засіданні довідки  форми № 3, виданої  КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» структурний підрозділ ВСП «Грушквіський», вбачається, що ОСОБА_3 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи викладене, провадження по справі за позовом Головного управління юстиції у м. Києві в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання незаконним утримання неповнолітньої дитини на території України та повернення дитини до Грузії відкрито Печерським районним судом м.Києва з дотриманням правил підсудності.

Ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а підстав для її скасування  судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1, який діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_2 відхилити, а  ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року про відкриття провадження  в справі за позовом Головного управління юстиції у м. Києві в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання незаконним утримання неповнолітньої дитини на території України та повернення дитини до Грузії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                        

Судді