Справа № 22-4142/2010
Головуючий у 1 інстанції: Вовк С.В.
Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Шебуєвої В.А.,
суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.
при секретарі: Гладун Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Печерської районної у м.Києві ради, Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Печерського районного управління МВС України в м. Києві, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» про визнання дій незаконними, відновлення порушеного права на житло та зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Печерської районної у м.Києві ради, Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Печерського районного управління МВС України в м. Києві, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» про визнання дій незаконними, відновлення порушеного права на житло та зобов’язання вчинити дії.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2010 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, та таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що рішення суду про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірною квартирою відсутнє; дії відповідачів щодо зняття його з реєстраційного обліку без відповідного рішення суду є грубим порушенням прав ОСОБА_2 на житло.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4,, ОСОБА_5, представник відповідача Печерської районної у м.Києві ради, а також представник третьої особи Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість..
В судове засідання відповідач ОСОБА_6, представники Печерської районної у м.Києві державної адміністрації, Печерського районного управління МВС України в м.Києві не з‘явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Вислухавши пояснення представника апелянта, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,, ОСОБА_5, представника відповідача Печерської районної у м.Києві ради та третьої особи Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло», дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення виконкому Печерської районної Ради народних депутатів від 08 жовтня 1979 р. № 429/20 матері позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_8 був виданий ордер №42506 серія Б на право заняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною житловою площею 27,35 кв.м на сім‘ю з трьох осіб – ОСОБА_8 та двох синів ОСОБА_2 і ОСОБА_9
У зв‘язку зі смертю ОСОБА_8 відповідно до рішення виконкому Печерської районної ради народних депутатів м.Києва 25 листопада 2008 р. особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 був переоформлений на ОСОБА_9 З 18 грудня 1985 року у вищевказаній квартирі були прописані дружина ОСОБА_9 – ОСОБА_10 та їх дитина ОСОБА_11 Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 24 червня 1994 року ОСОБА_10 і ОСОБА_11 були виписані з квартири АДРЕСА_1, а 20 вересня 1994 року з вказаної квартири був виписаний ОСОБА_9 у зв‘язку з засудженням до трьох років позбавлення волі.
У зв‘язку з засудженням позивач ОСОБА_2 відбував покарання в місцях позбавлення волі з 10 червня 1991 року по 08 лютого 1994 року, з 07 грудня 1994 року по 22 серпня 1997 року, з 01 березня 1998 року по 01 березня 2001 року, з 25 квітня 2002 року по 25 квітня 2003 року.
Відповідно до довідки КПУЖГ Печерського району м.Києва «Печерсьжитло» ОСОБА_2 проживав та був прописаний в квартирі АДРЕСА_1 з 06 грудня 1979 року по 1990 рік. Згідно повідомлення Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_2 був виписаний з вказаної квартири у зв‘язку з засудженням, проте точну дату виписки встановити неможливо, оскільки під час пожежі у 1993 році згоріла майже вся картотека у ЖЕК № 305.
На підставі рішення Печерської районної ради народних депутатів м.Києва № 347 від 19 грудня 1994 року квартира АДРЕСА_1 як службова була надана ОСОБА_3 на сім‘ю з чотирьох осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (ордер № 275 від 26 грудня 1994 року).
Застосовуючи положення ст. 71 ЖК України, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 по визнання дій відповідачів незаконними щодо виселення, позбавлення права користування квартирою АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку, а також зобов‘язання Печерську районну в м.Києві державну адміністрацію (раду) винести рішення про надання ОСОБА_2 іншого рівноцінного жилого приміщення та ордеру на вселення в надане жиле приміщення.
Судова колегія дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем
або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї ( п.7 ч.3 ст.71 ЖК). Відповідно до ч.4 ст. 71 ЖК якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім‘ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
Позивач ОСОБА_2 не довів суду, що після відбуття покарання він намагався зареєструватися та проживати в спірній квартирі, а також що з боку відповідачів йому чинились перешкоди у реалізації права на житло. Позивачем не оспорюється рішення Печерської районної Ради народних депутатів м.Києва № 347 від 19 грудня 1994 року про надання у користуванні спірної квартири сім‘ї ОСОБА_5. Процедура виселення або визнання таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням до ОСОБА_2 не застосовувалась.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 не довів законність захисту права на житло у визначений ним спосіб.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді