Справа №11- 3335/10 Головуючий в 1 інстанції: Петунін І.В.
Категорія: ч.2 ст.186 КК України Доповідач: Залізняк Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2010 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Чепура О.М.
суддів Залізняк Р.М., Васильєва О.П.
прокурора Каушана І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію прокурора Сердюка О.Ю., що затвердив обвинувальний висновок на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 30.10.2009р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 30.10.09р.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Димитрове Донецької області, українець, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) 23.10.1998р. Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.140 ч.3, 143 ч.2 КК України до трьох років восьми місяців позбавлення волі. Ухвалою Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 15.08.2001р. звільнений умовно-достроково на дев’ять місяців 20 днів; 2) 27.11.2003р. Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.188 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3,186 ч.2 КК України до п’яти років восьми місяців позбавлення волі. Ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 16.08.2007р. звільнений умовно-достроково на дев’ять місяців 29 днів; 3) 30.03.2009р. Київським районним судом м. Донецька за ст.ст.185 ч.3,263 ч.1,309 ч.1, 309 ч.2,190 ч.2, 70,71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
засуджений за ч.2 ст.186,70 КК України та призначено покарання у виді п’яти років п’яти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 17.11.2009р.прийнято вважати у вступній, мотивувальній та резолютивній частині вироку Димитровського міського суду Донецької області від 30.10.2009р. ОСОБА_1 судимим на підставі вироку суду Київського районного суду м. Донецька від 30.03.2009р. за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.1, 309 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 05.08.2008р.приблизно о 12-00 год., знаходячись біля домоволодіння №5, розташованого по вул. Калініна м. Димитрове Донецької області, побачив раніше незнайому йому неповнолітню ОСОБА_4, 30.10.1996р. народження, після чого з метою повторного викрадення чужого майна, скориставшись своєю фізичною перевагою, підійшов до останньої та відкрито, умисно, повторно, з корисною метою заволодів майном, вихопивши з рук неповнолітньої ОСОБА_4 поліетиленовий пакет, який не уявляє матеріальної цінності для потерпілої, в якому знаходились: шорти вартістю 35 грн.; футболка вартістю 20 грн.; літні капці вартістю 30 грн.; брюки вартістю 85 грн.; мобільний телефон марки « ОСОБА_5 J 120 I» вартістю 300 грн.; чохол від мобільного телефону вартістю 10 грн.; мобільний телефон марки « Nokia 1101» вартістю 390 грн.; які належали її матері ОСОБА_6 та з викраденим з місця події зник, розпорядившись ним на свій розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 870 грн.
В апеляції прокурор, ОСОБА_7, який затвердив обвинувальний висновок не оспорюючи доведеності вини засуджено прохає скасувати вирок суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вказує, що в мотивувальній частині та в резолютивній частинах вироку при призначенні покарання на підставі ст.70 ч.4 КК України суд частково приєднав покарання, призначене за вироком від 30.03.2008р., який не вказаний у вступній частині вироку.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції та вважав вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, розглянувши справу в межах поданої апеляції, приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, за таких підстав.
З огляду на вирок суду першої інстанції видно, що у його вступній частині зазначено, що засуджений має непогашену судимість із засудженням за вироком Київського районного суду м. Донецька від 30 вересня 2009р. за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.1, 309 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі (а.с.136).
У мотивувальній частині вироку при мотивуванні призначення покарання суд першої інстанції встановив, що злочин засуджений вчинив до постановлення вироку Київського районного суду м. Донецька від 30 березня 2009р., яким був засуджений за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.1, 309 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України. У цієї ж частині вироку суд приходить до висновку, що остаточне покарання належить призначити ОСОБА_1 за сукупністю злочинів в силу ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за цій злочин та покарання за вироком Київського районного суду м. Донецька від 30 березня 2008р. ( а.с.136).
У резолютивній частині вироку суд першої інстанції визначає ОСОБА_1 остаточне покарання у порядку ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за вчинений злочин та покарання, призначеного ОСОБА_1 за вироком Київського районного суду м. Донецька від 30 березня 2008р. у виді п’яти років п’яти місяців позбавлення волі.
Як видно, у вироку суд першої інстанції посилається на три вироки Київського районного суду м. Донецька, згідно яких ОСОБА_1 має непогашені судимості від 30 вересня 2009р., 30 березня 2009р, 30 березня 2008р.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 за вироком Київського районного суду м. Донецька від 30 березня 2009р. засуджений за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.1, 309 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі (а.с.103-104).
Таким чином , судом першої інстанції при розгляді справи не була належним чином встановлена особа засудженого, а саме помилково зазначені відомості про його непогашену судимість за вироком Київського районного суду м. Донецька від 30 березня 2009р.
Також суд першої інстанції при мотивуванні призначене покарання засудженому та безпосередньо при призначенні йому покарання до призначеного цим вироком покарання помилково частково приєднав покарання за вироком суду, якого не існує.
Ці порушення кримінального процесу є істотними та вирок підлягає скасуванню. Резолютивна частина вироку повинна логічно випливати з попередніх його частин. Невідповідність резолютивної частини вступної і мотивувальної частинам призвела до необґрунтованості вироку.
Рішення суду з виду та розміру призначеного покарання мають бути сформульовані конкретно і чітко з тим, щоб не виникали сумніви, які вимагають спеціальних роз’яснень.
Постанова суду першої інстанції від 17.11.09р. є також незаконної та необґрунтованою, оскільки в силу ч.4 ст.332 КПК України виправлення у вироку повинні бути застережені та підписані всіма суддями в нарадчій кімнаті до проголошення його. Посилання судом першої інстанції в зазначеної постанові на ст.411 КПК України є неприпустимим, оскільки застосування положень цієї статті можливе тільки у разі вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку, що набрав чинності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 369 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора Сердюка О.Ю., який затвердив обвинувальний висновок – задовольнити.
Вирок Димитровського міського суду Донецької області від 30.10.2009р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - скасувати.
Постанову Димитровського міського суду Донецької області від 17.11.2009р., якою прийнято вважати у вступній, мотивувальній та резолютивній частині вироку Димитровського міського суду Донецької області від 30.10.2009р. ОСОБА_1 судимим на підставі вироку суду Київського районного суду м. Донецька від 30.03.2009р. за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.1, 309 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі - скасувати.
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Судді: