Справа № 22-3030/07
Категорія:- 5
Головуючий 1-й інстанції: Шеремета Г.І.
Доповідач: Кіт І.Н.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Мойсюка М. І., Павлишина О.Ф.
при секретарі: Гарванко М. М. розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Личаківської районної адміністрації на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2007р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2007р. задоволено позов ОСОБА_1 й визнано за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат площею 63, 3 м. кв., кухні й комунальних вигод, загальною площею 160, 6 м. кв., комор в підвалі 14, 9 м. кв. та 14, 3 м. кв.
Рішення суду оскаржила Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради. В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необгрунтованість оскаржуваного рішення.
Зазначає, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи районної адміністрації щодо невиконання позивачкою вимог п.2 розпорядження Личаківської районної адміністрації за № 636 від 20.07.07р. „ Про технічну можливість експлуатації кв. АДРЕСА_1
у м. Львові після самовільно здійсненої реконструкції з прибудовою, яким позивачку зобов’язувалось отримати у компетентних органах місцевого самоврядування необхідні дозволи та погодження й виготовити проектну документацію. Крім того, судом при вирішенні спору не враховано положень ст. 376 ЦК України, за яким право власності на самочине будівництво може бути визнано лише за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах завлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як безспірно вбачається із матеріалів справи зокрема наявного у ній акту від 05.10.04р. приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 з балансу місцевої ради на баланс власників приватизованих квартир у ньому, в тому числі й позивачки ( а.с. 45-49), такий передано власникам разом із закріпленою за будинком земельною ділянкою площею 204, 23 кв. м. ( а.с. 48), а відтак, в силу вимог ст. 120 ЗК України до них одночасно перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначений будинок.
Власниками будинку з органами землеустрою у встановленому порядку вирішується питання про оформлення їм правовстановлюючих документів на зазначену ділянку і вже встановлено та визначено межі земельної ділянки в натурі ( а.с. 72-74, а.с. 87), при цьому жодним чином не порушено права інших суміжних землекористувачів.
В цьому зв"язку, за умови письмової згоди на проведення позивачкою реконструкції житла з боку інших співвласників будинку( а.с. 42), підтриманої ними у судовому засіданні ( а.с. 101), права яких не порушуються, суд першої інстанції виходячи із положень ч.5 ст. 376 та ст. 391 ЦК України ухвалив обгрунтоване рішення про задоволення позову, яке повністю відповідає зазначеним нормам матеріального права та прийняте з дотриманням вимог процесуального закону, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги, щодо невжиття позивачкою заходів для виконання укладеної сторонами 10.07.07р. угоди про погодження самочинного будівництва ( а.с. 17) не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються наявними у справі документами, зокрема зверненями позивачки для одержання необхідних погоджень і дозволів до компетентних органів місцевого самоврядування й прийнятими ними
рішеннями (а.с. 55-100), так і внесенням на розрахунковий рахунок відповідача обумовленої суми 4345 грн. 20 коп. в якості оплати за узаконення самочинного будівництва ( а.с. 51-52).
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради відхилити. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2007р. залишити без змін, уточнивши його резолютивну частину наступним чином:
„ Визнати за ОСОБА_2 право власності на розширену за рахунок самочинного будівництва квартиру АДРЕСА_1, яка складоється з трьох житлових кімнат площею 63, 3 м. кв., кухні, комунальних вигод, загальною площею 160, 6 м. кв., комор у підвалі площею 14, 9 м. кв. та 14, 3 м. кв. „
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.