Справа № 22ц-2418/2010 р                                             Головуючий 1-ї інст. – Якубенко О.Б.

Категорія - 48                                               Доповідач -  Кондратьєва О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

1 квітня 2010 року                                                                                                м. Донецьк

                Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів – Могутової Н.Г., Азевича В.Б.,

при секретарі – Петрушенко А.О.,

за участю - сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куйбишевськ ого районного суду м. Донецька від 30 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Куйбишевського райсуду м. Донецька від 30 грудня 2009  року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі ј частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з 05.08.2009 року, а також стягнуті аліменти на утримання позивача в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною 3-річного віку.

В апеляційній скарзі відповідач просив змінити зазначене рішення і стягнути з нього аліменти на утримання дружини в розмірі по 150 грн. щомісячно, виходячи з того, що його сукупний прибуток становить 2470 грн. на місяць, з яких 617 грн. він буде сплачувати щомісячно на дитину, а із залишку суми  він має допомогати ще своїм матері і бабусі, з якими мешкає разом і розмір пенсії яких незначний. Крім того, суд не врахував, що він є інвалідом дитинства і потребує придбання ліків та протезування, санаторно-курортного лікування. Також він несе витрати на оплату свого навчання в Донецькому національному технічному університеті. Не звернуто судом уваги, що при розірванні шлюбу він не ставив питання про розподіл сумісно нажитого майна, залишивши його позивачу.

 Суд першої інстанції, задовольняючи  позов ОСОБА_2 частково, виходив з обставин справи: відповідач працює бухгалтером  в Донецькій дистанції зв»язку, його посадовий оклад становить 2200 грн., він також отримує пенсію по інвалідності в розмірі 573 грн. в місяць, а тому має можливість надавати позивачу допомогу, з урахуванням його стану здоров»я, в сумі 400 грн. щомісяця, починаючи з 5 серпня 2009 року до досягнення дитиною 3-річного віку.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Згідно з вимогами ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

 Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 25 серпня 2007 року знаходились в зареєстрованому шлюбі (а.с.6), від якого мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Дитина проживає разом з матір»ю, що підтверджується довідкою Іллічевської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим (а.с.9).

Відповідач працює, отримує заробітну плату в розмірі 2500-2600 грн. (а.с.54), пенсію по інвалідності 573 грн. (а.с.26), що свідчить про те, що він має матеріальну можливість надавати допомогу дружині, яка не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

При цьому апеляційний суд вважає, що судом 1-ї інстанції вірно, з урахуванням і стану здоров»я відповідача, визначений розмір аліментів на дружину в сумі 400 грн. щомісячно.

Вказаний розмір не є завищеним, оскільки сумарний розмір аліментів стягнутий судом на утримання позивача та малолітньої дитини не дорівнює навіть необхідному прожитковому мінімуму на двох осіб.

За таких обставин Апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки суперечать обставинам справи та вимогам закону.  Посилання відповідача на наявність на утриманні непрацездатної матері, 1950 року народження, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки розмір її пенсії становить 916 грн. (а.с.55), що перевищує прожитковий мінімум і згідно зі ст. 202 СК України, вона не може вважатися особою, яка потребує матеріальної допомоги. До того ж, обидві сторони підтвердили в суді апеляційної інстанції, що мати відповідача до теперішнього часу працює вихователькою в дитячому садку і отримує заробітну плату.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про необхідність витрат на придбання протезу та санітарно-курортної путівки, то Апеляційний суд враховує, що фінансування індивідуальних програм реабілітації інвалідів здійснюється за рахунок коштів Фонду України соціального захисту інвалідів, про що зазначено в Положенні про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, затвердженому постановою КМУ від 22.02.1992 року № 83 (в редакції від 01.06.2002 року).

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення   Куйбишевськ ого районного суду м. Донецька від 30 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду  України протягом двох місяців.

    Головуючий:                                                            Судді: