Справа № 22 ц-210 2009 р.

  Головуючий по 1 інстанції

Категорія: № 57     Іваненко І.B.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого  Бородійчука В. Г.

суддів   Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі  Петренко С. П.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення,

Встановила:

02.07.2008 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обгрунтування заявлених вимог вказали, що вони перебувають у фактичних шлюбних відносинах і проживають однією сім'єю в АДРЕСА_1 в будинку, який належить ОСОБА_4 Маючи спільний бюджет в літку 2007 року купили у ОСОБА_3 корову на прізвисько «ОСОБА_1» сплативши за неї 2450 грн. та отримавши паспорт великої рогатої худоби НОМЕР_1, оформлений на ім'я відповідачки, бірку № 0354 та саму корову. З часу придбання корови вона знаходилась у їхньому господарстві та ними доглядалась. В березні 2008 р. дана корова привела двох бичків, що стверджується довідкою ветеринара від 26.05.2008 р.

13.04.2008 р. в зв'язку з необхідністю виїзду ОСОБА_5 із села, вони звернулись до відповідачки з проханням доглянути корову та бичків на протязі трьох діб, надавши на час перебування худоби в господарстві відповідачки, необхідні на цей період корма.

16.04.2008 p. вони хотіли забрати у ОСОБА_3 свою худобу, однак відповідачка відмовилась її повернути, пославшись на слабкий стан корови. Через декілька днів ОСОБА_3 також відмовила в поверненні худоби. При цьому заявила, що вартість кормів на утримання худоби щоденно склала 75 грн., а робота по догляду становить 100 грн. щоденно. Таким чином за її підрахунками вона має право забрати корову за вказані борги. На неодноразові звернення про повернення худоби відповідачка не реагувала, що змусило їх 06.06.2008 р. звернутись в міліцію з відповідною заявою. їхня письмова вимога до ОСОБА_3 від 27.05.2008 р. залишена нею без уваги.

У зв'язку з тим, що відповідачка утримує їхню худобу у себе в господарстві без їхньої згоди і всупереч їхній волі, отже не має права на відшкодування витрат по її догляду. Враховуючи, що це порушує їхні права, як власників просили суд усунути перешкоди в здійсненні ними свого права власності на худобу та повернути їм корову на прізвисько «ОСОБА_1» та двох бичків.

12.08.2008 р. ОСОБА_3 3вернулась в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

В обгрунтування заявлених вимог вказала, що влітку 2007 р. продала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 корову на прізвисько «ОСОБА_1». Протягом 143 діб після продажу дана корова перебувала у неї на утриманні за її рахунок, а саме 10 діб під час виїзду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на весілля, 10 діб під час отримання відповідачкою травми ноги, 20 діб з 12.04.2008 р. по 01.05.2008 р. та 103 доби з 01.05.2008 р. по 12.08.2008 р. За весь цей час відповідачами не надавались корми на утримання худоби та не проводилась оплата праці по її утриманню. На протязі вказаного періоду вона неодноразово зверталась до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вимогою забрати корову, або надавати кошти на її утримання.

Крім того, перебуваючи у приятельських відносинах з відповідачами, нею їм в оренду надавалась січкарня, яка перебувала у них 90 днів. Вартість оренди січкарні в с Білозір'я становить 15 грн. на добу.

Весною поточного року у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закінчилося сіно і вони звернулись за допомогою до неї. Вона домовилась за три причепи із сусідом, відповідачі вивезли сіно але з господарем не розрахувались, в результаті чого вона вимушена була відробляти на його садибі три доби.

Під час перебування у неї корови відповідачів проводилась вакцинація великої рогатої худоби, за що неї було сплачено 46 грн. Крім того вона заплатила за парування корови 40 грн.

Догляд за коровою займає весь світловий день, що унеможливлює виконання роботи по догляду за садом та городом, в наслідок чого нею не отримано урожай персика, яблук, слив, тощо.

Відповідачі звернулись до неї 01.05.2008 р. з вимогою повернути корову, на що вона запропонувала їм розрахуватись за її утримання, після чого пообіцяла повернути корову. Проте ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до правоохоронних органів та до суду.

На ряду з викладеним вважає, що діями відповідачів їй завдано моральної шкоди.

Просила суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, понесених у зв'язку із вчиненням нею дій в їх майнових інтересах без їх доручення за догляд за коровою, за оренду січкарні, за відпрацьовані дні за сіно, за вакцинацію та парування корови витрати в сумі 23307, 55 грн. та матеріальну і моральну шкоду за не отриманий урожай в сумі 5000 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2008 року первісний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено, зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належну їм на праві приватної власності корову на прізвисько «ОСОБА_1» відповідно до паспорту великої рогатої худоби серія НОМЕР_1 від 01 лютого 2006 р. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено, зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_5

належного їм на праві приватної власності бичка на прізвисько «ОСОБА_2» відповідно до паспорту великої рогатої худоби серія НОМЕР_2 від 08 листопада 2008 р.

Позовні вимоги ОСОБА_3 3а зустрічним позовом задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних частках на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати в сумі 365 грн. 60 коп., тобто по 182 грн. 80 коп. 3 кожного. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 76 грн.96 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду, як постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, в частині відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги за зустрічним позовом.

При цьому вказується на ті ж підстави, що і в зустрічній позовній заяві.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги по первісному позову районний суд виходив з того, що оскільки спірна корова та один бичок, який залишився, належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вони безумовно мають бути їм повернуті, оскільки перебувають у володінні ОСОБА_3 без обгрунтованих підстав, стосовно відшкодування вартості померлого бичка, позивачі за первісним позовом таких вимог не заявляли.

Частково задовольняючи позовні вимоги за зустрічним позовом суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 3азнала матеріальних витрат пов'язаних з доглядом худоби ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 13.04.2008 р. по 16.04.2008 p., включно 4 дні, тому вказані витрати мають бути їй відшкодовані виходячи із загальних принципів цивільного законодавства у розмірі 365 грн.60 коп. В іншій частині ОСОБА_3 не довела заявлених нею вимо г.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

За статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що влітку 2007 р. ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 корову на прізвисько «ОСОБА_1», відповідно до паспорту великої рогатої худоби НОМЕР_1, отримавши обумовлені договором купівлі-продажу кошти в сумі 2450 грн. та передавши корову, паспорт на неї і бірку. Перебуваючи у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в їхньому господарстві в березні 2008 р. дана корова привела двох бичків.

12 квітня 2008 р. в вечірній час ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_5 забрала до себе у господарство, для догляду, належних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 корову та двох бичків. При цьому будь-яких домовленостей про оплату за надані ОСОБА_3 послуги не було. Через кілька днів один з бичків помер у господарстві ОСОБА_3

16 квітня 2008 р. ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 3 вимогою повернути худобу, однак отримав відмову. З аналогічним зверненням звернувся самостійно до ОСОБА_3 1 травня 2008 р. та 6 травня 2008 р. за допомогою дільничого інспектора. Проте ОСОБА_3 дані звернення залишила без реагування, що стверджується довідкою дільничного інспектора від 29 травня 2008 р.

Враховуючи наведені вимоги закону та викладе, судова колегія вважає, що суд першої інстанції встановивши, що спору стосовно права власності на спірну худобу не

існує, отже дана худоба являється власністю позивачів по первісному позову, обгрунтовано прийшов до висновку про те, що вказана худоба підлягає поверненню власникам.

На ряду з викладеним, судова колегія вважає, що районний суд з'ясувавши, що ОСОБА_3 3азнала матеріальних витрат, пов'язаних з доглядом за худобою належною ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 13.04.2008 р. по 16.04.2008 р. включно, з урахуванням вартості утримання худоби на добу, визначеної відповідно до довідки Управління агропромислового розвитку Черкаської районної державної адміністрації, яка становить: утримання корови 35 грн. 40 коп. на добу, утримання бичка місячного віку у весняно-літній період 28 грн. на добу, обгрунтовано частково задовольнив заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги за зустрічним позовом та стягнув на її користь понесені витрати за вказаний період у розмірі 365 грн. 60 коп., поділивши їх порівну між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Витрати ОСОБА_3 на утримання худоби у період після 16 квітня 2008 р. не підлягають до задоволення оскільки остання свідомо відмовилась від повернення худоби власникам.

ОСОБА_3, у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, не довела ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог за зустрічним позовом, а саме не довела вимоги щодо купівлі сіна, понесення витрат на парування корови та її вакцинацію, плати за використання січкарні та завдання їй моральної шкоди, що у відповідності до наведеної норми процесуального права є її обов'язком, у зв'язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом і в цій частині.

Таким чином доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.