№ 2-1045/2008
РІШЕННЯ
Іменем України
21 листопада 2008 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Муштат A.M.
при секретарі - Яніній О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі та гідності і відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про захист честі та гідності і відшкодування моральної та матеріальної шкоди, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що він працює начальником відділу активної підтримки безробітних Синельниківського міськрайонного центру зайнятості. 14 січня 2008 року до нього на роботу завітав працівник Синельниківського відділу МВС України в Дніпропетровській області дільничий інспектор Стрельніков А.Ф. для того, щоб відібрати по факту того, що 26 грудня 2007 року до чергової частини Синельниківського МРВ звернулася відповідач ОСОБА_4, яка просила працівників міліції провести з позивачем профілактичну розмову з приводу того, що він здійснює на неї тиск щодо прияняття нею рішення про розділ належного їй майна. В ході розгляду матеріалів було з'ясовано, що відповідач, яка є рідною тіткою позивача та мешкає по вул.Запорізькій,31 в м.Синельникове, зробила заповіт на частину свого житлового будинку на ОСОБА_3, про що знали всі рідні. Позивача відповідач ОСОБА_2 просила 21.12.2008 року лише підвести її до нотаріуса для відміни заповіту у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не виконує якісь свої обіцянки перед нею. Що відбувалося між відповідачами після приїзду від нотаріуса позивачеві не відомо, але після цього ОСОБА_2 написала вищевказану заяву до міліції. Після надання пояснень працівнику міліції позивачеві стало зле, розпочалися головні болі, підвищився арьтеріальний тиск, з'явилося безсоння та інше, внаслідок чого позивач звертася до лікарів 15 та 31 січян 2008 року, а з 01.02.2008 року по 15.02.2008 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Синельниківській ЦРЛ з діагнозом ВСД по гіпертонічному типу, стан після кризи. Працівник міліції опитував позивача на його робочому місці в присутності співробітників та відвідувачів центру, перед якими йому було вкрай незручно, оскільки приходилося виправдовуватися, що це якесь непорозуміння. Люди не звертали на це уваги та дивилися на позивача недовірливо, йому здається, що багато хто і справді думає, що він порушив закон, що відбилося на діловій репутації позивача. 14 січня 2008 року Синельниківським МРВ розгляд заяви був закінчений, факти , на які вказували відповідачі, не підтвердилися. Своїми діями відповідачі оговорили позивача, чим порушили його особисті немайнові права, заплямували його честь та гідність, підірвали авторитет та ділову репутацію, чим завдали моральних страждань, які призвели до погіршення здоров'я. Позивач просить визнати дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконними, а саме такими, що порушують його особисті немайнові права, заплямовують честь та гідність , зобов'язати відповідачів вибачитися перед позивачем в усній формі та стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 1000 гривень з кожного та матеріальну в розмірі 388 грн.51 коп., які були затрачені позивачем на лікування.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав частково лише відносно відповідача ОСОБА_3 До відповідача ОСОБА_2 ніяких претензій на даний час позивач не має, тому від позову в цій частині відмовився.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що ніякого відношення до того факту, що співробітник міліції опитував позивача, він не має. До написання заяви на позивача ОСОБА_2 він не підбурював, цю заяву не підписував і навіть не знає її змісту , а тому ніяк не міг заплямувати честь та гідність позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в Синельниківський MB УМВС її привіз ОСОБА_3 по своїй ініциативі, заяву вона не писала, але просила, щоб провели профілактичну бесіду з ОСОБА_3
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що при написанні заяви ОСОБА_2 ОСОБА_3 присутній не був, він виходив робити ксерокопію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, який привезла з собою ОСОБА_2 Вона незрозуміло розповідала про якісь заповіти, договори, просила провести профілактичну бесіду з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Коли в заяві зайшла мова про відміну раніше складеного нею заповіту, ОСОБА_2 різко встала та вийшла з кабінету, навіть не підписавши пояснення, яке з її слів записував ОСОБА_5 В цей час повернувся ОСОБА_3 і зіткнувся з ОСОБА_2 уже при виході з кабінету. Зі змістом заяви ОСОБА_2 він не був ознайомлений.
Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_5С, розглянувши матеріали даної цивільної справи , матеріали Синельниківського МРВ по заяві ОСОБА_2С, та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом були досліджені наступні матеріали справи : характеристика голови квартального комітету №13 на ОСОБА_2С; копія постанови від 22.05.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3; повідомлення виконавчого комітету Синельниківської міської ради №129/11 від 10.06.2008 року відносно звернення ОСОБА_3 з приводу скарг його сусідки ; довідка квартального комітету №13 від 11.06.2008 року згідно якої ОСОБА_3 мешкає по вул.Полтавській,50 м.Синельникове, має за цією адресою присадибну ділянку та теплиці, в яких вирощує квіти; копія технічного паспорту на будинок, розташований по вул.Запорізькій,31; виписка з реєстру №2 для реєстрації нотаріальних дій за 2007 рік приватного нотаріуса ОСОБА_6; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.07.2007 року, згідно якого ОСОБА_2 є власником жилого будинку, розташованого по вул.Запорізькій,31 м.Синельникове.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Факт нанесення позивачеві діями відповідачів моральної та матеріальної шкоди внаслідок незаконних дій, які полягають в порушенні особистих немайнових прав позивача та заплямуванні його честі, гідності та ділової репутації, не підтверджені жодними доказами, як письмовими, так і усними, отриманими в ході судового розгляду . Позивачем не доведено які саме його особисті права порушені діями відповідача ОСОБА_3, та яких саме дій. В судовому засіданні було встановлено, що заяву щодо проведення профілактичної бесіди з позивачем ОСОБА_1 ОСОБА_2 писала сама, а не ОСОБА_3 Це підтвердила в судовому засіданні і сама ОСОБА_2 Зі змістом вказаної заяви ОСОБА_3 не був ознайомлений, так як і не був присутній при розмові ОСОБА_2 з працівником міліції при написанні заяви.
Оскільки позивача відмовився від позовних вимог відносно ОСОБА_2С, а позовні вимоги відносно незаконних дій відповідача ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суд вважає необхідним відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10,60,209,212 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі та гідності і відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровскьої області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду , а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий: А.М.Муштат