Справа № 22ас-421 2007 р.                                   Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 22                                                             Старинщука О.В.

Доповідач Чорний В.І.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 21 лютого 2007 року

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Чорного В.І.

Суддів: Глєбова І.К., Оніщука В.В.

При секретарі Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 грудня за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1231 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати за ним право по не виплаті грошової компенсації за харчове забезпечення та зобов'язати відповідача провести виплату заборгованості грошової компенсації за харчове забезпечення за період з 11 березня 2000 року по теперішній час за вихідні та святкові дні, а також за відпустку по інженерно-технічній нормі, передбаченої постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2002 року № 426 « Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань».

При цьому позивач зазначив, що відповідач відмовив йому у виплаті грошової компенсації за харчове забезпечення, чим порушив п. 2.3 наказу № 402 від 09.12.2002 року Міністра Оборони України, де передбачено виплату грошових компенсацій замість установлених норм харчування.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 грудня 2006 року позов задоволений частково. Зобов'язано військову частину А-1231 нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року відповідно до норми № 1 за час перебування у відпустках з 31.04.2004 р. по теперішній час.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив спір. Просить ОСОБА_1 ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходить дійсну військову службу та знаходиться на продовольчому забезпечені у військовій частині № 1231 на посаді начальника групи, в зв'язку з чим має право на отримання норм харчування за рахунок держави згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 « Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань».

2

Суд дійшов підставного висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки ст.ст. 2,9 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» передбачено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України і Держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовців у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військові службі: а право позивача на компенсацію за не отриманий продовольчий пайок визначений постановою КМУ № 426 від 29.03.2003 р-

Відповідно до вимог ст. 99 КАС України, суд підставно застосував строки звернення до адміністративного суду щодо вимог позивача про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення з 11.03.2000 р. по 1.12.2002 р. оскільки позивач не ставив питання про поновлення пропущеного строку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні грунтуються на повно з'ясованих обставинах справи. Судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому не має підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 108, 200, 205-206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 грудня 2006 року - без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця до Вищого адміністративного суду України.