Справа № 22ас-463 / 2007                                            Постанова ухвалена під головуванням

Категорія 12                                                                                          судді Медяного В.М.

Доповідач: Оніщук В.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року                                                                              місто Вінниця

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого:   Оніщука В.В.

судців:               Глебова І.К., Чорного В.І.

при секретарі: Яблонській І.Л.

за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Вінницької міської ради на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.12.2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання рішення частково протиправним, -

встановила:

В липні 2006 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, вказуючи, що вона прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно набула право власності на майне останньої, в тому числі і на торгові об'єкти, що розміщені на земельній ділянці АДРЕСА_1 площею 0,0151 га та АДРЕСА_2 площею 0,0042 га. Вказана земельна ділянка була відведена та передана її матері в оренду терміном на 3 роки рішенням Вінницької міської ради від 15.11.2002 року за №152 та 20.11.2002 року і 25.11.2002 року було укладено відповідні договори оренди земельної ділянки. Після прийняття спадщини вона не відмовлялась від виконання умов договорів оренди та належним чином виконувала обов'язки орендаря і вважає, що до неї як до спадкоємиці перейшли всі права та обов'язки за вказаними договорами. У відповідності до п.2.2.2. договорів оренди, вона заздалегідь направила на адресу Вінницької міської ради звернення про поновлення терміну дії договорів оренди зазначених земельних ділянок, однак пп.18, 18.1, 18.2 рішення Вінницької міської ради від 12.04.2005 року за №1148, їй було відмовлено в укладанні договорів оренди і тому вважаючи вказане рішення протиправним та не відповідаючим вимогам чинного законодавства просила визнати пп.18, 18.1, 18.2 рішення Вінницької міської ради від 12.04.2005 року за №1148 протиправним та їх скасувати і зобов'язати Вінницьку міську раду прийняти рішення про поновлення зазначених договорів оренди земельних ділянок між відповідачем та нею ОСОБА_1.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.12.2006 року позов задоволено частково та визнано протиправними і скасовано пп..18, 18.1, 18.2 рішення Вінницької міської ради від 12.04.2005 року за №1148 "Про передачу земельних ділянок в

2

оренду юридичним, фізичним особам, оформлення права користування земельними ділянками". Зобов'язано Вінницьку міську раду укласти з ОСОБА_1 договори оренди земельної ділянки площею 0,0151 га, в тому числі під спорудою 0,0077 га по вул.. Фрунзе в м. Вінниці і земельної ділянки площею 0,0042 га, в тому числі площею 0,0030 га під спорудою по вул.. Ватутіна в м. Вінниці.

Не погодившись із вказаною постановою суду, представник Вінницької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Замостянського районного суду м. Вінниці та повернути справу на новий розгляд до суду першої* інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що право на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи-орендаря переходить до спадкоємців, в даному випадку до позивачки, яка належним чином виконувала умови договорів оренди і відповідно має переважне право на укладення договорів оренди зазначених земельних ділянок.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення Вінницької міської ради від 15.11.2002 року за №152 ОСОБА_3 було надано в оренду земельні ділянки площею 0,0151 га, яка розташована по вул..Фрунзе та площею 0,0042 га, яка розташована по вул.. Ватутіна в м. Вінниці і в подальшому між Вінницькою міською радою та ОСОБА_3 були укладені відповідні договори оренди земельної ділянки від 20.11.2002 року та 25.11.2002 року.

На зазначених земельних ділянках розташовані торгові павільйони, які належали ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після смерті останньої, спадщину прийняла її  дочка - ОСОБА_1, яка належно виконувала обов'язки орендаря вищевказаних земельних ділянок.

Відповідно до вимог ст..7 ЗУ "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями.

За таких обставин, до ОСОБА_1, як до спадкоємиці ОСОБА_3, перейшли всі права та обов'язки за вищевказаними договорами оренди земельних ділянок.

З матеріалів справи видно, що позивач після прийняття спадщини і за період дії договорів оренди земельної ділянки, вимог чинного законодавства не порушувала, тобто належним чином виконувала умови договорів оренди.

В п.2.2.2 зазначеного договору оренди вказано, що орендар по закінченню терміну договору оренди має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Відповідно до вимог ст.. 33 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

3

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач має переважне право на поновлення договору і що рішення відповідача про відмову в укладенні договору оренди є неправомірним.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постанова суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Вінницької міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.12.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця до Вищого Адміністративного Суду України.