2-13/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 р. ОСОБА_1 районний Харківської області в складі: судді -Струка І.Ф., при секретарі - Борщ Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 райдержадміністрації Харківської області про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на земельний пай у порядку спадкування за законом,

встановив:

05.11.2008 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 райдержадміністрації Харківської області про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на земельний пай у порядку спадкування за законом. На обгрунтування вимог зазначив, що з 1993 року в м. Харків по вул. Салтівське Шоссе, 148, в його родині на правах члена сім'ї проживала ОСОБА_3 Згідно договору дарування від 19 листопада 1994 р. вона подарувала йому належній їй на праві власності житловий будинок. Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина - земельний пай розміром 6, 31 га. Але у встановленому законом порядку він не зміг прийняти спадщину, так як дублікат сертифікату на право на земельну частку пай видано після смерті ОСОБА_3 - 15 жовтня 2008 року. Тому позивач просить суд встановити факт проживання однією сім'єю з померлою ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на вказану земельну частку у порядку спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_1 райдержадміністрації Харківської області позовні вимоги вважав, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не обгрунтував їх належними доказами відповідно до ст. 1264 ЦК.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцями однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає також справи про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що позивач з 1993 року проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 по вул. Салтівське Шоссе, 148 в м. Харків по день її смерті - 16.09.2002 р. (л.с. 9, 14). Також факт проживання ОСОБА_3 однією сімєю з родиною ОСОБА_2 підтверджується поясненнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - жителів с Радянське, Вовчанського району Харківської області. Відповідно до договору дарування від 19 листопада 1994 р. ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_2 належній їй на праві власності житловий будинок, розташований в с Радянське, Вовчанського району Харківської області (л.с. 10).

Зазначені докази дають для суду всі підстави задовольнити позовні вимоги щодо встановлення факту проживання позивача ОСОБА_2 однією сім'єю з померлою ОСОБА_3, що має правое значення.

Разом з тим, позов в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельний пай у порядку спадкування за законом, що належав померлій ОСОБА_3, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень ( пункт 4 ) Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV набрав чинності з 1 січня 2004 р. і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Посилання позивача, як на обгрунтування своїх вимог, на норми ст. 1264 цього Кодексу і п. 5 Прикінцевих та перехідних положень суд вважає безпідставники, оскільки правила книги шостої Цивільного кодексу застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності закону.

Як встановлено в судовому засіданні, спадкодавиця ОСОБА_3 промерла 16 вересня 2002 р. згідно копії свідоцтва про смерть / л.с. 9/. На момент відкриття спадщини діяв Цивільний кодекс від 18 липня 1963 р., норми якого не відносили до числа спадкоємців за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. В даному випадку ОСОБА_2 хоча і проживав з ОСОБА_3 протягом такого часу до її смерті, але за чинним на той час законом ( ст. ст. 529, 530, 531 ЦК 1963 р.) не набув права на спадкування, оскільки позивач не віднесений до числа спадкоємців. Більше того, він не був утриманцем померлої, як сам підтвердив в судовому засіданні, про що показували також свідки. Тому доводи позивача щодо його права на отримання спадщини на підставі ст. 1264 ЦК 2003 р. суд відхиляє як необгрунтовані.

Виходячи із суті п. 5 Прикінцевих положень, суд вважає, що вони не можуть застосовуватись при розгляді даної справи, оскільки за їх змістом правила книги шостої (Спадкове право) можуть застосовуватись лише до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців в установлений законом ( ст. 549 ЦК 1963 р. і відповідно - ст. 1270 ЦК 2003 р.) шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до набрання чинності цим Кодексом. А в даному випадку спадщина відкрилася після 16.09.2002 р. і в звя'зку з цим правовідносини, які виникли з приводу цієї спадщини, регулюються нормами Цивільного кодексу, чинного на час відкриття спадщини.

Судом також встановлено, що згідно довідки державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини не надходило, а також відсутній заповіт (л.с 20).

Таким чином, наведені обставини та докази свідчать про те, що немає ніяких правових підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) розміром 6, 31 умовних кадастрових гектарів, що перебувала у колективній власності КСП «Октябрь» с. Жовтневе, Вовчанського району Харківської області, що належала померлій ОСОБА_3 згідно дубліката сертифіката, серія № РН № 995729, виданого ОСОБА_1

райдержадміністрацією 15 жовтня 2008 року (л.с. 8).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 529, 530, 531, 549 ЦК 1963 р., ст. ст. 256, 1264, 12770 ЦК України 2003 р., ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 256 ЦПК України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_3 у період з 1993 року по день її смерті - 16 вересня 2002 року.

Відмовити у задоволенні позову щодо визнання за ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на належну їй земельну частку ( пай) розміром 6, 31 умовних кадастрових гектарів на підставі дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай) серія № РН № 995729, виданого ОСОБА_1 районною державною адміністрацією від 15 жовтня 2008 року.

Рішення може бути оскаржене через місцевий суд в апеляційний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та після цього - подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів.