Справа № 22 ас- 451 2007 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 14 Ліщишиної М.Ю.
Доповідач: Чорний В.І.
ПОСТАНОВА
Апеляційного суду Вінницької області від 21 лютого 2007 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Чорного В.І. Суддів: Глєбова І.К., Оніщука В.В. При секретарі: Яблонській І.Л.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою УМВС України у Вінницькій області на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до УМВС України у Вінницькій області про стягнення невиплаченої грошової допомоги при звільненні на пенсію,-
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення недоплаченої грошової допомоги, мотивуючи тим, що він проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений на пенсію. При звільненні йому була виплачена грошова допомога у розмірі п'яти місячних окладів, яка складала 650 грн. Вважає, що при визначенні розміру грошової допомоги при звільненні необхідно було виходити з вимог п. 10 постанови № 393 від 17.07.1992 року, що діяла до вступу в дію ПКМ України № 12 від 08.01.2002 року, так як зміни внесені постановою КМУ погіршили становище позивача, оскільки розмір грошової допомоги зменшився, що суперечить Конституції України. Просив стягнути невиплачену грошову допомогу в сумі 1280,10 грн. Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2006 року позов був задоволений. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення з прийняттям нової постанови, якою відмовити позивачу в позові, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив спір. Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задоволити скаргу з наступних підстав. Встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника УМВС України у Вінницькій області від 7 лютого 2000 року був звільнений з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу управління внутрішньої безпеки Управління МВС України у Вінницькій області з 31 січня 2000 року з виплатою грошової допомоги відповідно до п.10 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 у тій редакції, що діяла на час його звільнення з органів внутрішніх справ. За висновком суду ОСОБА_1 має право на отримання грошової допомоги при звільненні відповідно до вимог п. 10 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393, що діяла до вступу в дію постанови КМУ № 12 від 8.01.2002 року, так як зміни, внесені цією постановою погіршили становище позивача, оскільки розмір грошової допомоги зменшився, що суперечить ст.ст. 8, 22 Конституції України.
2
Проте, погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 року № 12 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 п. 10 передбачалась виплата грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби військовослужбовцям (крім військовослужбовцям строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах). Грошова допомога передбачена цим пунктом, нараховувалася відповідно до посадового окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням. Загальний її розмір не повинен був перевищувати п'яти місячних посадових окладів.
З наведеного вбачається, що нарахування позивачу грошової допомоги було проведено відповідно до вище названої постанови, що діяла на час звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ і підстав для застосування положення нормативно-правових актів, що набули законної сили пізніше, немає.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягали, однак суд не взяв до уваги вимоги закону й постановив судове рішення, яке їх порушує.
Ураховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне постановлене судове рішення скасувати й прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника УМВС України у Вінницькій області задовольнити.
Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2006 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні протягом одного місяця до Вищого адміністративного Суду України.