Справа № 2-а-2/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року      смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області, як адміністративний суд, в складі

головуючого - судді Животова Є. Г.,

за участі секретаря судового засідання Полуян М. В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ та ATI з обслуговування Великоберезнянського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2 про протиправність бездіяльності, протиправність та скасування рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

В уточненому адміністративному позові йдеться про незаконність винесеної відповідачем 08.12.2008 постанови щодо позивача про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за порушення нею ПДР України - вчинення адмінправопорушення передбаченого ст. 122 КУпАП в частині зупинки транспортного засобу (далі - т/з) в забороненому Правилами місці.

Так, відповідач не зазначив у постанові відомості щодо технічного засобу, за допомогою якого зафіксовано вищевказане адмінправопорушення; не виміряв відстані від пішохідного переходу до належного позивачеві т/з та не встановив особи, яка керувала цим т/з, в зв'язку із чим не роз'яснено права та позбавлено права цієї особи на правову допомогу. Крім того, відповідач, надіславши позивачеві постанову, не додав до неї копій матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Посилаючись, крім іншого, на вищевикладене, просить визнати протиправними: бездіяльність інспектора щодо не надіслання копій вказаних вище матеріалів; вищевказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та скасувати її.

Позивач підтримала позов у повному обсязі, подала письмове пояснення (а.с. 29-30) з посиланням на те, що до адмінвідповідальності повинні притягуватися власники транспортних засобів у разі винесення постанови на підставі матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а інспектор не мав даних, хто саме був за кермом її автомобіля під час вчинення порушення, а тому спочатку повинен був скласти протокол про порушення ПДР та встановити винного. Також в поясненні йдеться про невідповідність постанови вимогам закону щодо її оформлення (змісту), й зокрема - в резолютивній частині постанови відсутні відомості про те, на кого саме накладено адмінстягнення за вчинення даного правопорушення. Просила визнати протиправною бездіяльність інспектора ДПС ОСОБА_2 щодо не надіслання їй копій матеріалів з доказом вчинення правопорушення, визнати протиправною постанову інспектора від 08.12.2008 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП та скасувати постанову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про час та місце його проведення, а тому справа розглянута у судовому засіданні без його участі за наявності у справі Достатніх відомостей про права та обов'язки сторін. В ході попереднього розгляду справи ІДПС ОСОБА_2 заперечив проти позову в повному обсязі, надавши доказ вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення водіями транспортних засобів правил зупинки) - облікову картку приватного т/з з фотознімком легкового автомобіля ОСОБА_1, який зупинено водієм в порушення Правил - менш ніж за 10 м до пішохідного переходу.

Заслухавши надані позивачем в обгрунтування позовних вимог доводи, вивчивши матеріали справи, суд, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що 8 грудня 2008 року 1ДПС ВДАІ та ATI з обслуговування Великоберезнянського району ОСОБА_2 (далі - інспектор) на підставі зафіксованого за допомогою технічного засобу, що має функцію фотозйомки матеріалу винесено постанову про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1, як власника легкового автомобіля «Пежо-307» («Peugeot 307»), державний номерний знак - А05379АЕ (а.с. 3).

В постанові йдеться про те, що вказаної вище доби, о 13 год. 50 хв., в смт. В. Березний. по вул. Шевченка, водій автомобіля «Пежо-307» («Peugeot 307»), державний номерний знак -А05379АЕ, виконав зупинку ближче 10 м від пішохідного переходу, вчинивши адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З даною постановою відповідача позивач не погоджується, вважає її неправомірною та просить скасувати, оскільки жодного доказу про те, що відбулося правопорушення та вчинено саме позивачем в постанові не наведено.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне

правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справа х про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач жодного доказу про надіслання позивачеві в триденний строк разом з копією постанови копій матеріалів, зафіксованих за допомогою технічного засобу, що має функції фотозйомки не надав, суд визнає, що інспектором не дотримано вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП, а тому позов в цій частині є обгрунтованим, а бездіяльність відповідача -протиправною.

Відповідно до п. 15.9 «г» ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі. Жодного доказу щодо обставин, які зумовили надання такої переваги водієм належного позивачеві т/з по справі не здобуто, натомість з наявного у справі фотоматеріалу, здобутого за допомогою фіксації правопорушення ІДПС технічним засобом вбачається факт порушення водієм належного позивачеві т/з п. 15.9 «г» ПДР України - такий зупинено очевидно ближче ніж 10 м від пішохідного переходу.

Оцінка наявного у справі доказу вчинення правопорушення грунтується на тій обставині, що з фотознімку видно частину пішохідного переходу та т/з позивача, зупинений поблизу переходу, з виїздом на тротуар; відповідно до Затвердженого наказом Держстандарту України від 09.08.2002 № 479 «ДСТУ 2587-94. Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування» лінії горизонтальне!' розмітки 1.14.1 («зебра») позначають нерегульований пішохідний перехід та складаються з ряду суцільних ліній шириною 30 см і проміжками між ними 70 см; згідно з п. 2.19 Державних будівельних норм України (ДБН В.2.3-5-2001) затверджених Наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 р. № 89 ширина однієї смуги пішохідного руху повинна бути кратною 0, 75 м, але не менше наведеної в таблиці 2.6.

Тобто, відстань між початком однієї та початком іншої лінії складає 1 м. З урахуванням

цього, співставивши відстані між лініями та між краєм лінії внапрямку зупинки т/-засобу і крайньою виступаючою частиною т/засобу (заднього бамперу) можна зробити висновок, що зображений на фотознімку т/з позивача знаходиться на відстані не більше 5 м від пішохідного переходу.

Отже, доводи позивача з цих підстав спростовані даними фактичними обставинами іа доказом (а.с. 24).

Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації, крім інших засобів, технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Позивачем не надано жодного доказу повідомлення нею в десятиденний строк посадової особи (яка винесла постанову) про те, що за вищевказаних обставин за кермом її т/з була інша особа, натомість ОСОБА_1, до закінчення цього строку, звернулася з позовом до суду та оскаржила в цій частині дії інспектора.

З огляду на це, доводи позивача не заслуговують на увагу, а отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення складена інспектором відповідно до вимог закону - на підставі беззаперечного (відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП) доказу.

Керуючись ст. ст. 86, ч. 3 ст. 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року№ 1306, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність інспектора ДПС ВДАІ та ATI з обслуговування Великоберезнянського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2 щодо не надіслання ОСОБА_1 матеріалів, зафіксованих ним за допомогою фотозйомки, на підставі яких інспектором складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання до Великоберезнянського районного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання вказаної заяви та набере законної сили в разі неподання вищезазначених заяви, апеляційної скарги у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у передбачений для подання останньої строк.