Справа № 22 - 501 / 2007 оскаржувана постанова прийнята під
Категорія 44 головуванням Камінського В.П.
Доповідач : Чуприна В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого: Чуприни В.О.
Суддів : Іванюка М.В., Камзалова В. В.
При секретарі: Торбасюк О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради про стягнення недоплаченої суми разової щорічної допомоги учаснику війни, -
ВСТАНОВИЛА :
02 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивував його тим, що є учасником війни і згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Проте відповідач, посилаючись на Закони України «Про державний бюджет України», у 2004 році грошової допомоги не виплатив, а у 2005,2006 роках по 50 грн.
Сплачені суми допомоги не відповідають мінімальним розмірам пенсій за віком за вказані роки і тому позивачка просила стягнути з відповідача недоплачену частину разової грошової допомоги за 2004 - 2006 роки в сумі 2250 грн. 35 коп.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 листопада 2006 року позов задоволений повністю і стягнуто з Управління праці
2
та соціального захисту населення Жмеринської міської ради на користь ОСОБА_1 за 2004 - 2006 роки 2250,35 грн. невишіаченої грошової допомоги.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради просить скасувати зазначену постанову, оскільки вона суперечить вимогам закону і ухвалити нове рішення по суті звернення позивача
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачка має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Конституційний Суд України, виходячи з того, що звуження змісту та обсягу права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається, в рішенні від 01.12.2004 року № 20-рп/04 визнав неконституційним положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» щодо обмеження сум виплат щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна позиція була висловлена і в рішенні Конституційного Суду України від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, в якому також зазначено, що положення частини четвертої статті 28 Закону України «Про бюджетну систему України» щодо заборони законом про Державний бюджет України вносити зміни до чинного законодавства означає і неможливість зупинення дії чинних законів в частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, яків фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Отже зупинення виплати допомоги ветеранам війни у 2004 роках Законами України «Про державний бюджет» суперечить як Конституції України, так і чітко визначеній нормі статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а 2005 і 2006 роках в зменшеному розмірі протиправно звужує зміст та обсяг права позивачки на отримання допомоги.
Отже, виходячи з означеного і, що в 2005, 2006 роках позивачку було безпідставно обмежено у виплаті грошової допомоги розміром по 50 грн., в той час як мінімальна пенсія склала 332 грн. і 359 грн. відповідно , неправомірно недосплачена грошова допомога складає:
· 2004 рік-92,45 грн. х 3 = 277,35 грн.;
· 2005 рік - 332,00 грн. х 3 - 50 грн. (фактична виплата) = 946,00 грн.;
· 2006 рік - 359,00 грн. х 3 - 50 грн. (фактична виплата) = 1027,00 грн.
· А всього 2250,35 грн.
За таких обставин рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, вимогам закону і матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги, в тому числі і
3
про відсутність бюджетного фінансування виплат ветеранам війни, не спростовують правильного висновку суду і до задоволення не підлягають. Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради відхилити, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.