Справа № 2-65/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 р. Кіровський райсуд м. Донецька в складі судді Юр'євої Т.І. при секретарі Власенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ земельної ділянки, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 26 жовтня 1954 року
батьку ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка під

індивідуальне будівництво будинку за адресою м. Донецьк, пер. Стефана Цвейга, 11. їх батьки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в період сумісного життя побудували домоволодіння за вищевказаною адресою. 17.12.1993 року помер їх батько ОСОБА_3, а 12.11.2000 р. померла їх мати ОСОБА_4

В даний час співвласниками домоволодіння за вищевказаною адресою є позивачка і відповідачка, які доводяться рідними сестрами.

Рішенням Кіровського райсуду м. Донецька від 20.06.2007 р. вищевказане домоволодіння розділене між позивачкою і відповідачкою в натурі з виділенням кожної з них самостійної частини: позивачці - 1\5 частина, а відповідачці - 4/5 частини вищевказаного домоволодіння.

Позивачка не може добровільно домовитися з відповідачкою про розділ земельної ділянки в натурі.

Згідно ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України - під час переходу права власності на будову до декількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будови.

Відповідно до ч.2 ст. 377 ЦК України - якщо житловий будинок, будівля і споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувальника переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, і частиною ділянки, необхідної для їх обслуговування.

Позивачка просить виділити їй в користування 1/5 частину земельної ділянки, розташованої за адресою м. Донецьк, пер. Стефана Цвейга, 11.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов повністю, дали суду пояснення, аналогічні вищевказаному, просять виділити позивачці в натурі 1/5 частину земельної ділянки, прилеглу до її частини будинку, згідно висновку будівельно-технічної експертизи.

Відповідачка з позовом не згодна, суду пояснила, що вона пропонує сестрі домовитися про добровільне сумісне користування земельної ділянки. Вона згодна виділити позивачці будь-яку ділянку землі. Проте, вона не згодна з висновком будівельно-технічної експертизи, по тих підставах, що двір, залишений в загальному користуванні, проходить біля вікон її будинку і вузький прохід між її будинком і її підвалом. Вона згодна знести самовільно збудовану нею будову, виділити позивачці і більшу земельну ділянку в користування. Вона пропонувала свій варіант ухвалення порядку користування земельною ділянкою, але експерт її варіант не розглянула.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає по наступних підставах:

Згідно архівній виписки з протоколу № 27 засідання Кіровського РВК м. Сталіно від 26 жовтня 1956 року земельна ділянка за адресою Пер. Стефана Цвейга, 11 виділявся ОСОБА_3. Лінійні розміри земельної ділянки були наступні: ширина ділянки складала 20 м, довжина ділянки - 30 м, площа ділянки - 600 кв. м.

Згідно технічного паспорта на вказане домоволодіння від 22.05.2005 р. загальна площа земельної ділянки складає 655 кв. м.

В результаті обміру земельної ділянки в натурі на момент проведення експертизи на грудень 2008 р. фактична площа земельної ділянки складає 645 кв. м.

Рішенням Кіровського райсуду м. Донецька від 20.06.2007 р. домоволодіння за адресою м. Донецьк, пер. Стефана Цвейга, 11 розділене між позивачкою і відповідачкою в натурі з виділенням кожної самостійної частини: позивачці - 1\5 частина, що складає частину житлового будинку літ А-1 ( приміщення площею 6, 8 кв. м і 12, 2 кв. м. ), прибудова -а-1, а відповідачці - 4/5 частини, що складає частину житлового будинку літ А-1 ( приміщення площею 10, 4 кв. м, 16, 0 кв. м, 9, 8 кв. м. і 7, 6 кв. м. ), прибудова літ- а, тамбур літ. А-2, погріб літ Е. Система водопостачання і убиральня літ Ж залишені в загальному користуванні сторін.

З висновку будівельно-технічної експертизи від 22.12.2008 p., вбачається, що на території земельної ділянки є незареєстровані будови: прибудова, розташована на місці тамбура літ а-2 і будова на межі з сусіднім домоволодінням № 12, розмірами 2, 55 м х 6, 2 м. Крім того, на ділянці є будови, які мають значний фізичний знос, що є малоцінними: сараї літ Б і В.

За висновком вищевказаної будівельно-технічної експертизи, в користування позивачці пропонується земельна ділянка 129 кв. м., а саме: частина земельної ділянки, зайнятої під будовами площею 35.9 кв. м., Уі частина ділянки загального користування в дворовій частині, площею 39, 1 кв. м., прилегла до житлового будівництва ділянка з боку тильного фасаду житлового будинку літ А-1, площею 50.3 кв. м., а також 1\2 частина ділянки, пропонованої для доріжки загального користування до убиральні, площею 3, 7 кв. м., земельна ділянка графічно відображена в додатку № 1 до висновку експертизи.

Згідно повідомлення БТІ м. Донецька в інвентаризаційній справі за вищевказаною адресою відсутні документи про виділення земельної ділянки в натурі.

План земельної ділянки, складений технічним працівником БТІ м. Донецька при вимірі в натурі ( ширина ділянки 20, 70 м і довжина ділянки 31, 8 м) не відповідає лінійним розмірам земельної ділянки ( ширина ділянки складала 20 м, довжина ділянки -30 м, площа ділянки, що виділяється, - 600 кв. м. ), яка виділялося ОСОБА_3 в 1954 р., при фактичних вимірах земельної ділянки на момент проведення експертизи площа земельної ділянки складає 645 кв. м.

Управління земельних ресурсів в м. Донецьку повідомляє, що згідно даним земельно-кадастрової інформації земельна ділянка за адресою м. Донецьк, пер ОСОБА_5 у власність не передавався, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не зареєстровані.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердила вищевикладені дані, суду пояснила, що запропонований їй варіант ухвалення порядку користування земельною ділянкою є єдино можливим, з урахуванням частини позивачці у власності на житлове домоволодіння. Розглянувши запропонований відповідачкою варіант розділу земельної ділянки, вона пояснила, що цей варіант не може бути використаний, оскільки в місці запропонованому відповідачкою двору загального користування і в'їзду в двір розташована незареєстрована будова, а також перед запропонованим входом в двір знаходиться електричний стовп вуличного електроосвітлення, який перешкоджає в'їзду в двір будинку.

Відповідно до ст. 22 Земельного Кодексу встановлення меж земельних ділянок в натурі віднесено до компетенції землевпорядних організацій. Право власності на землю, або право користування земельною ділянкою у громадян виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж в натурі та отримання документу, який посвідчує це право.

Сторони суду пояснили, що вони ніколи не зверталися до землевпорядних організацій для передачі їм земельної ділянки у власність або у користування, та ніколи земельна ділянка не відводилась їм в натурі, та не отримували документи, які посвідчують право на земельну ділянку у розмірі 645 кв. м.

Суду не надані документи про план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості).

У зв'язку з вищевикладеним, оскільки суду не надані документи, яки б підтверджували встановлення меж земельної ділянки в натурі землевпорядними організаціями, а тому не можливе вирішити спір по суті.

На теперішній час сторони користуються земельною ділянкою розміром 645 кв. м., а за рішенням Кіровського РВК м. Сталіно земельна ділянка надавалося розміром 600 кв. м. (на 45 кв. м. більше). Залишок земельної ділянки розміром 45 кв. м. у встановленням законом порядку сторонам у користування не переданий.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 22, 116, 120, 121 Земельного Кодексу України, ст. ст. 213.215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ земельної ділянки, та виділення у власність та користування 1\5 частини земельної ділянки за адресою м. Донецьк, вул. . ОСОБА_5, 11 відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.