Справа:2-32/2008 p.

 РІШЕНЯ

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 23 травня 2008 року Фастівський міськрайсуд Київської області в складі: Головуючого судді - Остахнович А.В., При секретарі - Лебідь О.В. Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про грошову компенсацію співвласникові за його частку у спільній частковій власності, -

встановив:

 Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що їй на праві власності належить 1/2 частина садового будинку в садовому товаристві «Каштан» розташованому в с. Червона Мотовилівка Фастівсьукого району Київської області по вул. .Стельмащука 130, інша частина належить відповідачеві, шлюб між ними розірвано, в будинку проживає відповідач, вона просить стягнути з нього ринкову вартість 1/2 частини садового будинку. Відповідач в свою чергу звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що йому належить 1/2 частина сдового будинку в садовому товаристві «Каштан» в с. Ч.Мотовилівка Фастівського району Київської області, де він постійно проживає, а позивачка має інше житло в м. Києві, просить припинити право власності позивачки на садовий будинок та стягнути з нього грошову компенсацію за її частку.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, судов встановленого сторони перебували в зареєстрованному шлюбі, за час шлюбу придбали садовий будинок, в садовому товаристві «Каштан» розташованому в с. Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області по вул. .Стельмащука 130. Шлюб за рішенням суду було розірвано, також за рішенням суду за кожним з них було визнано право власності на 1/2 частину зазначенного садового будинку. В будинку став постійно проживати ОСОБА_2, оскільки іншого житла в нього немає. І сторони звернулись до суду практично з однаковими позовами про стягнення грошової компенсації на користь ОСОБА_1 за її частину в садовому будинку. За час розгляду справи сторони не дійшли згоди що до вартості садового будинку та розміру грошової компенсації.

Виходячи з вимог Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 р. суд вважає, що по обох позовах позивачам слід відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки пункт 6 Постанови Пленуму гласить:

« При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним ( а сторони в даному конкретному випадку і не ставили такого питання ) власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.» « Якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним не можливе, а власник у будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею» - в даній конкретній справі якраз і не встановленої жодна з сторін не просила цього робити, розмір в натурі частки кожної 13 сторін, не встановлено чи можливо виділити її в натурі, не встановлені особливі обставини які б перешкоджали сумісному користуванню сторін житлом, і крім того як сама зазначає позивачка ОСОБА_1 в своїй позовній заяві - іншого житла вона не має.

Керуючись ст..208, 212-218 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 р., -

вирішив:

 В задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів та скарги протягом 20 днів.