Україна

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22 –-806  2010р                                         Головуючий у 1 інстанції: Шевченко І.М. Категорія:   32                                                          Суддя-доповідач:   Савченко С.О.

У Х В А Л А

і м е н е м   У к р а ї н и

14 квітня 2010 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

  Головуючого: Полежая В.Д

 Суддів:  Спірідонової Л.С., Савченко С.О.  

 При секретарі: Пітель Г.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Маловисківського районного суду від              15 лютого  2010 р, -

В С Т А Н О В И Л А :

    ОСОБА_2 в березні 2008 року звернувся до суду з позовом до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн., посилаючись на те, що він понад 23 роки перебував в трудових відносинах з держаним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Тяжкі та шкідливі умови праці негативно позначились на його здоров*ї,   висновком МСЕК від 29 листопада 2006 року  було встановлено 55% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи безстроково. Через захворювання він постійно змушений лікуватись, переносить фізичні та моральні страждання, порушені звичні для нього стосунки з людьми.

    В якості співвідповідача до справи залучено  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді.        

    Справа в судах розглядалась неодноразово.

    Останнім рішенням Ленінського районного суду м Кіровограда від 15 лютого 2010 року з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» стягнуто на користь позивача 12000 грн. моральної шкоди, а також стягнуті судові витрати на користь держави. В позові до дирекції Фонду соціального страхування відмовлено.

    В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та винести нове рішення,  яким   відмовити в позові через порушення матеріального та процесуального права, зокрема відповідач в скарзі посилавсь на недоведеність отримання позивачем захворювання з вини підприємства, відсутності причинного зв’язку  між шкодою і протиправним діянням роботодавця. Крім того зазначив, що судом не застосовано строк позовної давності.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача  свої вимоги апеляційної скарги підтримала. Позивач доводи апеляційної скарги не визнав.

    Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача,  перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .

    Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин справи щодо наявності вини підприємства в отриманні професійного захворювання ОСОБА_2 при виконанні трудових обов'язків, а відповідно і до спричинення йому моральної шкоди .

    Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи,      що ОСОБА_2 дійсно ВТРАТИВ ПРОФЕСІЙНУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ 55%.

    Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування  такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення  необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

    Згідно роз'яснень, даних у п.13 постанови від 31 березня 1995 року №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з послідуючими змінами,  відповідно до ст.. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров»я  умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок  по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

    Відповідно п.16 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством застосовується тримісячний строк позовної давності.

    Колегія суддів вважає, що позивачем  строк позовної давності пропущений з поважної причини оскільки позивач хворів, крім того в 2007-2008 роках чітко законодавчо не було визначено порядок відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством.

    Виходячи з матеріалів справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 отримав професійне захворювання на виробництві внаслідок негативних виробничих факторів при виконанні ним трудових обов'язків. Сам факт втрати працездатності на 55 відсотків свідчить про моральні страждання  позивача, втрату ним нормальних життєвих зв'язків та необхідність затрати ним додаткових зусиль для організації свого життя, а оскільки  роботодавцем позивача є відповідач, він і повинен відшкодовувати позивачу моральну шкоду. Судом вірно визначена сума моральної шкоди виходячи з розумності, виваженості і справедливості.

Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи і підстав для його скасування немає.

    Керуючись ст.ст. 303, 304, 307ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу державного підприємства «східний гірничо-збагачувальний комбінат» відхилити.

    Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого  2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: