Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22 - 321  2010                                                     Головуючий у 1-й інстанції –  Шаєнко Ю.В.

Категорія –   5                                                                      Доповідач – Сукач Т.О.

УХВАЛА

Іменем України

      3 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                                              головуючої судді – Бубличенко В.П.

                                              суддів                       Сукач Т.О.

                                                                                Фомічова С.Є.

                                               при секретарі          Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за            позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Каліушко О.Є., Боградівська сільська рада Петрівського району КІровоградської області про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання договору купівлі-продажу недійсним, виділення Ѕ  частини будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Петрівського районного суду  Кіровоградської області  від  2 листопада  2009 року і

в с т а н о в и л а :

    Рішенням   Петрівського районного суду  Кіровоградської області  від  2 листопада  2009 року   ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Каліушко О.Є. , Боградівська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області, про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання договору купівлі-продажу недійсним, виділення Ѕ  частини будинку.

    В апеляційній скарзі позивачка   ставить питання про скасування     рішення суду  і просить ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Зокрема, зазначає, що суд дав неправильну оцінку наданим доказам, застосував норми матеріального права, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин, а тому ухвалив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.    

    Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачка не надала доказів на підтвердження  доводів про те, що спірний будинок є спільною сумісною власністю подружжя.

Колегія суддів вважає  такий висновком суду правильним, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам  матеріального і процесуального права.

Суд при вирішенні спору щодо наявності підстав для визнання житлового будинку по АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5  правильно  керувався  нормами Кодексу про шлюб та сім*ю України 1969 року (далі – КпШС України), що був чинним на час виникнення даних правовідносин.

 Згідно ст.22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них (ч.2 ст.28 КпШС України).

Судом встановлено, що 22 лютого 1977 року  позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 (а.с.8).

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 1991 року за позовом  ОСОБА_2 шлюб розірвано. Під час розгляду цієї справи суд встановив, що сторони припинили спільне проживання у 1990 році і їх шлюб існує формально  (а.с.43). Рішення сторонами  оскаржене не було. 23 березня 1992 року позивачка отримала у відділі ЗАГС  Петрівського райвиконкому свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.12).З часу розірвання шлюбу і за життя ОСОБА_5  позивачка  з позовом  про  визнання спірного будинку спільним майном подружжя до суду не зверталася. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с.13).

Відповідно до ч.3 ст.61ЦПК України  обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З урахування зазначеного, суд дійшов правильного висновку про те, що придбаний 20 грудня 1991 року  ОСОБА_6 за  договором купівлі-продажу будинок по АДРЕСА_1 (а.с.44-45), є лише  його власністю.  

Доказів, на підтвердження доводів про те, що спірний будинок є її з ОСОБА_5 спільним майном подружжя і вона має право на Ѕ його частину позивачка суду не надала. За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу спірного будинку, укладеного 11 березня 2008 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3(а.с.46). і визнання за нею прав власності на Ѕ частину спірного будинку.

 Статтею 60 ЦПК України обов’язок надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень покладено на сторони.

Доводи апеляційної скарги позивачки про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального  права, що на її думку призвело до неправильного вирішення спору є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, встановленими судом обставинами.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги в залишення рішення без зміни.

 Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315 ЦПК України колегія  суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2   відхилити.

    Рішення  Петрівського районного суду  Кіровоградської області  від  2 листопада  2009 року  залишити без змін.

 Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту  її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.    

Головуюча:  

                                                                    Судді: