Справа №11-2891/09                                                           Головуючий в 1 інстанції: Лісаченко М.І.

Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України                                     Доповідач: Залізняк Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.09р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді         Чепура О.М.

суддів                                         Залізняк Р.М., Герцика Р.В.

за участю: прокурора                 Андрєєвої Ж.М.

            захисника                 ОСОБА_1

            засудженого             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляції прокурора              Пожуй О.А., що приймав участь у розгляді справи, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.08.2009р. у кримінальній справі за обвинуваченням  ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л  А:

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.08.2009р.

ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженець   с.Кіровськ Краснолиманського району Донецької області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою,   неодружений,   непрацюючий,   раніше   не   судимий, зареєстрований  та мешкає в АДРЕСА_1

засуджений за ч. 1 ст. 115 УК України  до десяти років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 24.04.09р. близько о 20-00 годин, перебуваючи у нетверезому стані йшов по вул. Чкалова, с. Ямполь, Краснолиманської міської ради, Донецької області. Біля будинку №17, посеред дороги, він побачив ОСОБА_4, що сидів на землі та знаходився у сильному ступені сп’яніння. Коли ОСОБА_3 порівнявся з ним, ОСОБА_4, виразився в його адресу нецензурною лайкою і піднявшись на ноги замахнувся на нього, завдав удару в плече.

У відповідь на це, у ОСОБА_3, який будучи обуреним діями ОСОБА_4, в ході сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин, виник намір на вбивство               ОСОБА_4

Реалізовуючи свій злочинний намір на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4, усвідомлюючи, що в результаті його злочинних дій може настати смерть потерпілого і бажаючи настання таких наслідків, умисно наніс з великою силою безліч ударів руками та ногами в життєво важливий орган потерпілого - голову.

Після чого залишивши потерпілого на місці побиття, підсудний пішов до своєї сусідки ОСОБА_6, та через нетривалий час, він разом з іншими мешканцями будинку ОСОБА_6 повернувся знов до потерпілого ОСОБА_4, де вже у присутності свідків знов умисно завдав декілька ударів ногою в голову потерпілого. Проте його дії були припинені присутніми, після чого останні й викликали швидку допомогу.

При наданні медичної допомоги потерпілий близько 23-00 годин ІНФОРМАЦІЯ_2 помер на місці пригоди.

В результаті вказаних насильних дій ОСОБА_3 потерпілому були заподіяні: множинні синці обличчя та голови; перелом кісток носа; крововилив під тверду мозкову оболонку правої півкулі головного мозку; синці тильної поверхні правої кисті та задньої поверхні лівого передпліччя. Смерть ОСОБА_4 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі головного мозку, що ускладнилася набряком головного мозку та легенів.

У апеляції та доповненні до неї прокурор Пожуй О.А., що приймав участь у розгляді справи,  просить вирок суду скасувати, оскільки призначене судом покарання не відповідає особи засудженого унаслідок м’якості. Вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним за          ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 12 років позбавлення волі. В доповненні до апеляції  просив справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, оскільки суд вийшов за межі пред’явленого обвинувачення.

В своєї апеляції засуджений просив вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування, у зв’язку з однобічністю досудового та судового слідства. Вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, оскільки він не був ініціатором бійки, свідків, які б підтвердили, що він наносив удари по голові потерпілого немає, умислу на вбивство він не мав.

Захисник ОСОБА_1, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, просив вирок суду скасувати, дії засудженого перекваліфікувати на ст. 119 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування своїх висновків посилається на те, що суд не дав оцінки усім доказам по справі, не усунув протиріччя в поясненнях свідків, належним чином не з’ясував механізм та обставини нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка прохала задовольнити апеляцію та наполягала на скасуванні вироку суду, пояснення засудженого ОСОБА_3, що наполягав на поверненні справи на додаткове розслідування, а також захисника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи у межах поданих апеляцій, дослідивши матеріали справи,  колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурора та захисника ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляцію засудженого ОСОБА_3 – задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявлення тих обставин, що викривають та і тих, що виправдовують обвинуваченого, а також обставин, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно вимогам ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину; 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Встановлення події злочину є формулою обвинувачення, з кою пов’язані найважливіші процесуальні відносини і дії

Встановлення події злочину є формулою обвинувачення, з якою пов’язані найважливіші процесуальні відносини і дії. Спосіб вчинення злочину, час та місце вчинення протиправного діяння повинні бути встановлені по кожній кримінальній справі з урахуванням функцій індивідуалізації, деталізації й конкретизації події злочину.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України  вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Даних вимог закону ні досудовим слідством, ні судом першої інстанції при розгляді справи в суді не виконано, не встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення питання, чи справді засуджений вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 в ході сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин, належним чином не з’ясовано та не встановлено істинний мотив злочину.

Так, відповідно до обвинувального висновку (а.с. 132-137), складеного начальником СВ Краснолиманського РВ ГУ МВС України в Донецькій області Роговим О.А. та затвердженого Краснолиманським міжрайонним прокурором Кушаковим К.А. засуджений ОСОБА_3 звинувачений у тому, що 24.04.09р. близько о 20-00 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та ОСОБА_4, які знаходились біля будинку № 17  по                          вул. Чкалова, с. Ямполь, Краснолиманської міської ради, Донецької області, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник намір на позбавлення життя ОСОБА_4 Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_4, знаходячись у вищезазначеному місці, на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що в результаті його злочинних дій може настати смерть ОСОБА_4, та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, з достатньою силою наніс ряд ударів  руками та ногами в місце розташування життєво-важливого органу – по голові та обличчю ОСОБА_4, заподіяв йому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Від отриманих ушкоджень близько о 23-00 годин ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, під час надання йому медичної допомоги медичними працівниками у с. Ямполь – помер. Причиною його смерті є закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої напівкулі головного мозку, що ускладнилось набряком головного мозку та легенів. Між травмою та смертю потерпілого є прямий причинний зв'язок.

Так, у формулюванні обвинувачення, що визнане судом першої інстанції доведеним зазначено, що ОСОБА_3 24.04.09р. близько о 20-00 годин, перебуваючи у нетверезому стані йшов по вул. Чкалова, с. Ямполь, Краснолиманської міської ради, Донецької області. Біля будинку №17, посеред дороги, він побачив ОСОБА_4, що сидів на землі та знаходився у сильному ступені сп’яніння. Коли ОСОБА_3 порівнявся з ним, ОСОБА_4, виразився в його адресу нецензурною лайкою і піднявшись на ноги замахнувся на нього, завдав удару в плече. У відповідь на це, у ОСОБА_3, який будучи обуреним діями ОСОБА_4, в ході сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин, виник намір на вбивство ОСОБА_4 Реалізовуючи свій злочинний намір на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4, усвідомлюючи, що в результаті його злочинних дій може настати смерть потерпілого і бажаючи настання таких наслідків, умисно наніс з великою силою безліч ударів руками та ногами в життєво важливий орган потерпілого - голову. Після чого залишивши потерпілого на місці побиття, підсудний пішов до своєї сусідки ОСОБА_6, та через нетривалий час, він разом з іншими мешканцями будинку ОСОБА_6 повернувся знов до потерпілого ОСОБА_4, де вже у присутності свідків знов умисно завдав декілька ударів ногою в голову потерпілого. Проте його дії були припинені присутніми, після чого останні й викликали швидку допомогу.

Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні себе визнав винним частково і стверджував, що 24.04.09р. приблизно о 20-00 годин, він після вживання спиртних напоїв зі своїм другом ОСОБА_4, повертаючись до дому, побачив біля зруйнованого будинку по вул.Чкалова чоловіка, що сидів, в якому він впізнав потерпілого, якій жив у цьому ж домі. Побачивши його, потерпілий встав та почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. Ніяких ушкоджень на потерпілому не було. Після того як  він підійшов до потерпілого спросити, що сталось, потерпілий узяв його за одяг та почав трясти. Він відкинув його руку, але потерпілий ударив його кулаком в плече. У відповідь на це, він ударив його два рази кулаком в обличчя, та після того як потерпілий упав, ударив два рази ногою в область живота. Він не наносив удари по голові. Після цього він пішов до своєї сусідки ОСОБА_6,  та через нетривалий час, він разом з іншими мешканцями будинку ОСОБА_6, повернувся знов до потерпілого ОСОБА_4, де вже були люди. Потерпілого погрузили у карету швидкої допомоги, де він й помер. Ніяких ударів більше у присутності свідків він не наносив, його від потерпілого ніхто не відтягував, карета швидкої медичної допомоги приїхала приблизно через півтори години після побиття потерпілого. Він не мав наміру на позбавлення життя потерпілого, дуже п’яним він не був, його образило те, що потерпілий почав його бити. Він бажав лише збити з ніг потерпілого. Удари в обличчя потерпілому він наносив лише руками, після того як потерпілий впав на землю, він ударив його у живіт (а.с. 156-158).

Потім, у судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 змінив свої показання, та пояснив, що наносив потерпілому удари у життєво-важливі органи, при цьому усвідомлював, що від цього може настати смерть потерпілого. Від його дій настала смерть потерпілого. Побив потерпілого тому, що він лаявся в його адресу та намагався вдарити його. Всього наніс потерпілому шість ударів, два з яких кулаком в обличчя, два удари по голові та ще два удари наніс йому після того, як повернувся до потерпілого вдруге з ОСОБА_7 (а.с. 168). Потім засуджений ОСОБА_3 знов наполягав на тому, що ногами наносив удари лише у тулуб потерпілого (а.с. 179).

На досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого засуджений ОСОБА_3 давав інші пояснення щодо нанесення ударів потерпілому. Він стверджував, що після того як потерпілий впав, він наніс йому декілька ударів ногою в обличчя, тобто лівою ногою по тулубу - в область грудини спереду, а правою рукою – по обличчю (а.с. 42, 47, 126).

З пояснень свідка ОСОБА_8 у суді та й на досудовому слідстві вбачається, що після того, як вона з ОСОБА_3 повернулись до потерпілого, що лежав на землі, ОСОБА_3 наніс йому два-три удари в область голови, але куди саме вона не бачила, оскільки на вулиці було темно. Після цього вона почала відтягувати ОСОБА_3 від потерпілого, щоб той його не бив (а.с. 27, 164).

Аналогічні пояснення надали свідки ОСОБА_9 (а.с. 24, 166), ОСОБА_10 (а.с. 25, 167).

При проведенні судово-медичної експертизи № 175 від 25.04.09р. у відношенні ОСОБА_3, останній пояснив, що бив потерпілого ногами по голові та обличчю                         (а.с. 66).

Таким чином, органом досудового слідства не були встановлені всі обставини, які відносяться до події злочину.

Отже, постанова органу досудового слідства про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_3 є неконкретизованою, що в свою чергу свідчить про порушення права на захист останнього, оскільки він був позбавлений можливості як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні захищатися від конкретного обвинувачення.

Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 57 від 25.04.09р. трупа потерпілого ОСОБА_4, йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Причиною смерті потерпілого є закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої напівкулі головного мозку, що ускладнилось набряком головного мозку та легенів. Всі тілесні ушкодження, у своєї сукупності, обумовили настання смерті потерпілого. Смерть потерпілого настала не одразу після заподіяння тілесних ушкоджень, а через невизначений відрізок часу, що обчислюється, можливо, хвилинами або десятками хвилин (а.с.70- 72).

У судовому засіданні у якості свідка було допитано судово-медичного експерта ОСОБА_11, що проводив зазначену експертизу, який висловив думку про те, що при наданні своєчасної медичної допомоги потерпілий міг би залишитись живим (а.с. 179).

Таким чином при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність та неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Крім того, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного вироку у порушення вимог ст. 275 КПК України, відповідно до якої  розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення, змінив обставини, пред’явленого підсудному ОСОБА_3 обвинувачення, вийшов за межі пред’явленого обвинувачення, зазначив, що ОСОБА_3, залишив потерпілого на місці побиття та пішов до своєї сусідки ОСОБА_6, та через нетривалий час, він разом з іншими мешканцями будинку ОСОБА_6 повернувся знов до потерпілого ОСОБА_4, де вже у присутності свідків знов умисно завдав декілька ударів ногою в голову потерпілого, проте його дії були припинені присутніми, після чого останні й викликали швидку допомогу, в той час як вказані обставини органом досудового слідства в обвинувачення ОСОБА_3 не ставились.

За таких обставин вирок суду не можна визнати законним та обґрунтованим. Внаслідок однобічності та неповноти досудового і судового слідства, істотного порушення кримінально-процесуального закону при складанні вироку, у зв’язку з чим вирок підлягає скасуванню з направленням справи на нове розслідування.

У процесі додаткового розслідування органами досудового слідства слід встановити дійсну подію, яка мала місце 24.04.09р., а саме:

1.   висунути та ретельно перевірити всі можливі версії загального характеру щодо події злочину, окремі версії щодо осіб винних, і мети вчинення злочину, а також однаково ретельно виявити обставини, що підтверджують вину обвинуваченого або спростовують її, а також само обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання;

2.   належно дослідити подію злочину, мотив та мету вчинення злочину.

3.   правильно визначити предмет доказування по справі, з’ясувати всі обставини, що підлягають доказуванню по  праві, дати системну оцінку допустимих і належних доказів у справі, після чого провести ретельний аналіз кримінальної справи у відповідності із встановленими фактами у співставленні різних точок і припущень з однаковим офіційним ставленням до всіх учасників процесу та інших осіб, що беруть участь у справі, з максимальним уникненням обвинувального або виправдувального ухилів;

4.   ретельно перевірити доводи  апеляцій прокурора Пожуй О.А., що приймав участь у розгляді справи, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1;

5.   повно, всебічно і об’єктивно дослідити обставини вчиненого злочину, правильно визначити роль і ступінь вини кожного з його учасників.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,  -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції  прокурора Пожуй О.А., що приймала участь у розгляді справи, захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 – задовольнити в повному обсязі.

Вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.08.2009р. у кримінальній справі за обвинуваченням  ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,   – скасувати,  а кримінальну справу повернути на додаткове розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити тримання під вартою у Артемівському слідчому ізоляторі УДДУПВП в Донецькій області.

Судді:

О.М. Чепур Р.В. Герцик Р.М. Залізняк