Справа №10- 1437/2009 Головуючий в 1 інстанції: Сазонова М.Г.
Категорія: ч.1 ст.115 КК України Доповідач: Залізняк Р.М.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
18.11.2009р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Масло В.У.
суддів Залізняк Р.М., Терещенка І.В.
за участю: прокурора Таушана Д.О.
розглянувши у відкритому судовому в місті Донецьку апеляцію обвинуваченої ОСОБА_1 на постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 06.11.2009р. про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою щодо обвинуваченої
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Шпиків Тульчинського району Вінницької області, українки, громадянки України, і з неповною середньою освітою, одруженої, що не працює, яка мешкає без реєстрації поАДРЕСА_1, раніше не судимої.
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України
В С Т А Н О В И Л А:
В провадженні старшого слідчого СВ Старобешівського РВ ДУ МВС України в Донецькій області Мусієнка Т.В. знаходиться кримінальна справа, яку було порушено відносно ОСОБА_1 16.09.2009р. за фактом вчинення нею злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
30.09.2009р. ОСОБА_1 було пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ст.121 ч.1 КК України, а саме в тому, що вона 12.09.2009р. приблизно 20-00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на кухні АДРЕСА_2, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, що склалися на протязі тривалого періоду, з метою вчинення вбивства ОСОБА_4, взяла кухонний ніж, лезом якого нанесла один удар у праву половину грудної клітини ОСОБА_4, який знаходився на кухні, заподіявши останньому проникаюче колото –різане поранення правої половини грудної клітини з пошкодженням правого легеня.
ІНФОРМАЦІЯ_2. потерпілий ОСОБА_4 помер у хірургічному відділенні Старобешівської ЦРЛ, його смерть , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 167/3 від 02.11.2009р. наступила внаслідок проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітини з ушкодженням правої легені, розвитком правостороннього гемопневмоторакса ( накопичення крові та повітря у правій плевральній порожнині), що призвело до розвитку серйозно –гнійної пневмонії (запалення легень), набряку легень, що стало безпосередньою причиною смерті.
03.11.2-009р. дії ОСОБА_1 перекваліфіковані зі ст.121 ч.1 КК України на ст.115 ч.1 КК України.
04.11.2009р. ОСОБА_1 пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України.
03.11.2009р. ОСОБА_1 було затримано у порядку ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину.
Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 06.11.2009р. задоволено подання слідчого щодо зміни запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_1
Постанова суду оскаржена обвинуваченою ОСОБА_1, яка прохає постанову суду скасувати, як незаконну та необґрунтовану, обрати щодо неї міру запобіжного заходу підписку про невиїзд. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що немає жодних підстав вважати, що вона має намір ухилитися від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність або перешкоджати встановленню істини по справі. Крім того, зазначає, що при обранні запобіжного заходу суд не врахував обставини, що характеризують її особу, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який прохав, постанову залишити без змін, вважав її законною та обґрунтованою, ознайомившись з витребуваними матеріалами кримінальної справи, на підставі яких був обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченої ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, за таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.148, 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суддею повинні враховуватись: 1) наявність доказів вчиненні особою, щодо якої вони застосовуються, кримінально караного діяння; 2) наявність даних про те, ця особа може ухилитися від дізнання, слідства чи суду або буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі; або може вчинити інші злочини, або не буде виконувати інші рішення; 3) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Відповідно до вимог ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
В роз’ясненнях п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003р. із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004р. №10 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» зазначено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.
Так, вирішуючи питання про наявність доказів вчинення ОСОБА_1 кримінально караного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суддя переконався, що її обвинувачення в цьому є обґрунтованим, у розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак зазначеного злочину.
Санкція ст.115 ч.1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років .
Обираючи щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суддя врахував те, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи, а також дані про особу обвинуваченої та дійшов до обґрунтованого висновку, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, ніж взяття під варту, не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України, і її належної поведінки.
Викладені в апеляції обвинуваченої ОСОБА_1 доводи відносно того, що немає жодних підстав вважати, що вона має намір ухилитися від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність або перешкоджати встановленню істини по справі, не враховані обставини, що характеризують її особу, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується позитивно, самі по собі не можуть бути достатніми підставами для обрання щодо неї менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова судді винесена законно та обґрунтовано, з урахуванням вимог ст.ст.148, 150, 155, 165-1, 165-2 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію обвинуваченої ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 06.11.2009р. про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_1 – залишити без змін.
Судді