Справа № 2-0-15/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

      31 березня 2010 року                   Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого              Каращук О.Г.

при секретарі                            Лисюк О.П.

розглянувши у судовому засіданні в місті Калинівка справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (заінтересована особа – Козятинське управління державної податкової інспекції України),

ВСТАНОВИВ:

          Заявниця в заяві вказує, що 20.11.2008 року померла ОСОБА_2, яка проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Заявниця познайомилась з ОСОБА_2 у середині 2003 року. Рідних у неї не було, а так як у неї почались негаразди зі здоров’ям і вона не могла самостійно опікуватись собою, то вона запропонувала їй доглянути її та проживати разом з нею, однією сім’єю.

    Вже на початку серпня 2003 року заявниця почала жити з нею однією сім’єю. Купувала ліки, приносила їжу, прибирала оселю. ОСОБА_2 передала їй всі документи, які посвідчували право власності  на її будинковолодіння – технічний паспорт на будинок, державний акт на землю, але сталося так, що 21 листопада 2008 року вона померла. Вона влаштувала похорон, справила поминальні обряди.  

    Заявниця, є спадкоємицею 4-тої черги покійної ОСОБА_3 за законом, але їй необхідно встановити факт проживання однією сім’єю, щоб отримати спадщину на законних підставах. Тому вимушена звертатися в суд з даною заявою.  

              В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_4, яка діє на підставі доручення, підтримала заявлені вимоги.

              Представник заінтересованої особи по справі – Козятинське управління державної податкової інспекції України, у судове засідання не з’явився.

            Заслухавши пояснення представника заявниці, свідків, оцінивши матеріали справи, суд вважає, що заява  підлягає задоволенню.  

              Так, в судовому засіданні встановлено, що з серпня 2003 року по листопад 2008 року заявниця проживала з ОСОБА_2 однією сім’єю та були пов’язані спільним побутом.

              У середині 2003 року заявниця познайомилась з ОСОБА_2 Остання була у добрих стосунках з батьками заявниці. Рідних у ОСОБА_2 не було, а так як у неї почались негаразди зі здоров’ям і вона не могла самостійно опікуватись собою, то запропонувала ОСОБА_1 доглянути її та проживати разом з нею, однією сім’єю.

    Вже на початку серпня 2003 року заявниця почала жити з ОСОБА_2 однією сім’єю. Купувала ліки, приносила їжу, прибирала оселю. ОСОБА_2 передала їй всі документи, які посвідчували право власності  на її будинковолодіння – технічний паспорт на будинок, державний акт на землю, але сталося так, що 21 листопада 2008 року вона померла. Заявниця влаштувала похорон, справила поминальні обряди, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Калинівської міської ради Вінницької області від 30.06.2009 року №1620.

              Той факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім’єю з ОСОБА_2, яка померла 20.11.2008 року, до часу відкриття спадщини, на протязі останніх п’яти років підтверджується довідкою Калинівської міської ради Вінницької області, а також даний факт у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які пояснили, що заявниця проживала разом з померлою ОСОБА_2 на протязі останніх п’яти років до дня її смерті.  

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Заяву ОСОБА_1 задовольнити.  

          Встановити факт, що ОСОБА_1, проживала однією сім’єю з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 20.11.2008 року на протязі останніх п’яти років, до часу відкриття спадщини.

           Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: