Справа № 1-90/10

В И Р О К

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

21 квітня 2010 року                                      

Рівненський районний суд Рівненської області

              в складі     головуючого судді                          Лопацького В.А.

              при    секретарі                                          Іллюк С.Р.

    за участю   прокурора                                        Шпинти С.М.

                                адвоката                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором приватного підприємства - будівельна компанія «Музичукшляхбуд», раніше не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого,

за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2008 року, приблизно о 11 год., ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи без посвідчення водія автомобілем «КАМАЗ» н.з. ВК 4945 АН, рухаючись по ґрунтовій дорозі з боку с.Великий Олексин Рівненського району в напрямку провулку Робітничого м.Рівне, в лісопосадці, що поблизу с.В.Олексин, Рівненського району, під час виконання маневру об'їзду дерева, рухаючись при цьому переднім та заднім ходом, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху та допустив наїзд на ОСОБА_3, який в той момент  лежав на землі.

В результаті ДТП ОСОБА_4 був смертельно травмований.

У прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і шкідливими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_2 ОСОБА_5 дорожнього руху, які вимагають:

-п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-п. 2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а)     посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

-п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний :

б)     бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

-п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

-п. 10.9. Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.  Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

-п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

-п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Крім цього, ОСОБА_2 обвинувачується ще у тому, що він  вчинивши вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, нехтуючи моральними та правовими нормами, що зобов'язують надати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані, проявляючи неповагу до прав людини на життя та безпеку, з місця пригоди зник, тим самим залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_3, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що 17 травня 2008 року, приблизно о 11 год. він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався по ґрунтовій дорозі з с.Великий Олексин вздовж залізничних колій через лісопосадку до м.Рівне. На одній з ділянок вказаної автодороги, рухаючись через лісопосадку на спуск, здійснюючи поворот праворуч автомобіль зачепився за дерево лівою частиною. При цьому ні він, ні його пасажир ОСОБА_4, який знаходився в салоні автомобіля, тілесних ушкоджень не отримали. Після цього ОСОБА_4 вийшов з автомобіля та зачинив двері. Де перебував після того ОСОБА_4 він не бачив, оскільки в праве дзеркало заднього виду його видно не було, так як від переднього колеса до середнього моста нічого не видно - так звана «мертва зона». Він тим часом відчепив від дерева ліве дзеркало заднього виду та включивши задню передачу заднім ходом вивертаючи кермо в ліву сторону проїхав назад близько 0,5 м. Під час руху він  дивився в дзеркала і ОСОБА_3 не бачив. Ніяких криків він не чув. Після цього він включив передню передачу та повертаючи кермо праворуч проїхав вперед близько метра. В дзеркала заднього виду ОСОБА_3 ніде видно не було. З автомобіля він не виходив сидів в кабіні та палив цигарку. Він чекав ОСОБА_3 тому, що він коли виходив з кабіни автомобіля сказав, що іде в туалет. Через 5 хв. він подумав, що ОСОБА_4 пішов до дому, оскільки проживає неподалік. Недочекашшись ОСОБА_3 він поїхав в м.Рівне.

Потерпілий ОСОБА_6 на неодноразові виклики в судові засідання не з»являвся, причини неявки суду не повідомив, місце перебування його не відоме. Оскільки потерпілий ОСОБА_6 очевидцем злочину не був ,  про обставини злочину йому нічого не відомо, тому суд вирішив проводити розгляд справи у його відсутність, оскільки участь порепілого у справі відповідно до норм КПК є його правом, а не обов»язком.

Вина підсудного у порушенні правил дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого підтверджується зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні доказами:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою до нього та фото таблицями, в яких зафіксовані сліди злочину( а.с.13-21);

- протоколом   огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу( а.с. 22-27);

- висновком фізико-хімічної експертизи № 572 від 20 липня 2008 року  відповідно до якого частинки ЛФП, вилучені з: -переднього лівого крила автомобіля «КАМАЗ» ( об. 6 ) являють собою 2-шарове покриття;  -з переднього бампера автомобіля «КАМАЗ» (об. 8 ) - 3-шарове покриття на волокнистому матеріалі світло-коричневого кольору з підложкою з волокнистого матеріалу білого кольору ( частинки з максимальним числом шарів); -частинки, вилучені під час ОМП (об 1.2 ) - 2-шарове покриття та об. З -З-шарове покриття на волокнистому матеріалі світло-коричневого кольору з підложкою з волокнистого матеріалу білого кольору; -частинки, вилучені з електороопори № 18 ( об.4,5 ) - 1 - шарове покриття та 2- шарове покриття на матеріалі сірого кольору, схожому на бетон; -нашарування речовини на речовині, схожій на кору дерева ( об.9)-1-шарове покриття. Об. 1 ( частинки, вилучені під час ОМП ) мають спільну родову належність із зразками лакофарбового покриття частиною, вилучених з лівого переднього крила автомобіля «КАМАЗ» ( об.6); Об. З ( частинки вилучені під час ОМП ) мають спільну родову належність ( в тому числі за матеріалом на який вони нанесені ) із зразками лакофарбового покриття частинок, вилучених з переднього бампера автомобіля «КАМАЗ» ( об. 8 ); Об. 5 ( частинки, вилучені з електроопори № 18 ) мають спільну родову належність із 2 зовнішніми шарами зразків лакофарбового покриття частинок, вилучених з переднього бампера автомобіля «КАМАЗ» ( об. 8 ); Нашарування речовини на речовині, схожій на кору дерева ( об. 9 ) однорідні із зовнішнім шаром покриття переднього бампера автомобіля «КАМАЗ» ( об. 8 ).(а.с. 47-52)

-висновком трасологічної експертизи № 23 від 14.06.2008 року відповідно до якого уламок пластмаси чорного кольору, вилучений 17.05.08 під час огляду місця події та частина пластмасового ковпака переднього лівого колеса автомобіля «КАМАЗ», до розділення складали єдине ціле - ковпак переднього колеса автомобіля «КАМАЗ». Три уламки фарного розсіювача та залишки фарного розсіювача лівої передньої фари автомобіля «КАМАЗ», до розділення складали єдине ціле-фарний розсіювач лівої передньої фари автомобіля «КАМАЗ». Чотири уламки фарного розсіювача та залишки фарного розсіювача лівої передньої фари автомобіля «КАМАЗ», до розділення могли складати єдине ціле - фарний розсіювач лівої передньої фари автомобіля «КАМАЗ», як і будь -який інший фарний розсіювач схожий по матеріалу виготовлення. (а.с.57-62)

-висновком експертизи технічного стану автомобіля № 263 від 18 червня 2008 року відповідно до якого автомобіль «КАМАЗ» н.з. ВК 4945 АН перед ДТП перебував у  технічно справному стані. (а.с. 75-81)

-висновком транспортно-трасологічної експертизи № 231 від 23 липня 2009 року відповідно до якого місце наїзду автомобіля «КАМАЗ» н.з. ВК 4945 АН на пішохода ОСОБА_3 знаходиться на правому узбіччі ( правій лісопосадці) проїзної частини сполучення с. В. Олексин - м. Рівне в напрямку на м. Рівне в місці розташування зафіксованого у протоколі огляду місця скоєння ДТП та схемі до нього трупа чоловічої статі.(а.с.86-89)

-висновком автотехнічної експертизи № 232 від 22 липня 2009 року відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «КАМАЗ» н.з. ВК 4945 АН. ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог пунктів 2.9; 10.1;10.9; та 12.1 ПДР. З технічної точки зору в даній дорожній ситуації, що склалася, причиною  виникнення даної ДТП є дії водія автомобіля «КАМАЗ» н.з. ВК 4945 АН ОСОБА_2, які не відповідають вимогам п. 10.1 та 10.9 ПДР України.  А.с. 96-100

-висновком судово-медичної експертизи № 340-Е від 10.06.2008 року відповідно до якого у трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження, що відносяться до тяжких, по критерію небезпеки для життя, виникли від дії твердих тупих предметів, по строках виникнення могли виникнути за 24-48 годин до моменту початку розтину. Смерть ОСОБА_3 настала він забою-компресії головного мозку внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливом під оболонку мозку. Тілесні ушкодження характерні для ДТП, а саме - переїзду потерпілого, при положенні потерпілого задньою поверхнею тіла до автомобіля, імовірніше за все - по лівій половині тулуба. При токсикологічному дослідженні крові від трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 5,20 %, що в живих осіб відповідає смертельному отруєнню алкоголем.

Розглянувши дану кримінальну справу в межах наданих суду доказів, заслухавши щиросердні зізнання  підсудного, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 органами досудового слідства  за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого кваліфіковані  вірно, а його вина у вчиненні даного злочину доведена повністю.Разом з тим дії  підсудного ОСОБА_2 за  за ч.1 ст.135 КК України кваліфіковані не вірно, і він підлягає виправданню за цією статтею з таких підстав. Як пояснив в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 він не бачив потерпілого ні в  момент наїзду на нього ні після наїзду, оскільки з автомобіля він не виходив. Почекавши потерпілого, який перед тим вийшов з кабіни автомобіля в лісосмугу 5 хвилин, ОСОБА_2, подумавши що той пішов через поле пішки додому, поїхав з лісосмуги. В цій частині покази підсудного ОСОБА_2 жодними доказами не спростовані. Суд вважає позицію обвинувачення , яка полягає в тому , що  ОСОБА_2 міг і повинен був бачити у тяжкому і безпорадному стані потерпілого і умисно залишив його в такому стані  є непідкріплене жодними доказами припущення, на якому відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення ґрунтуватися не може. Тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину передбачений ч.1 ст. 135 КК України і він за цією статтею повинен бути виправданий.

    При обранні виду та визначенні міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, а також особу підсудного.

    За місцем  проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно, раніше не судимий.

    Суд враховує, що злочин ОСОБА_2 скоїв в стані алкогольного сп’яніння,  разом з тим, як обставини, що пом»якшують його покарання приймає його щире зізнання та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд враховує також, що в момент одержання тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп»яніння – в його крові виявлено етиловий спирт в концентрації 5,20 % о, що в живих осіб відповідає смертельному отруєнню алкоголем.

Під час досудового слідства у даній кримінальній справі потерпілим ОСОБА_7 був заявлений цивільний позов про стягнення завданих злочином матеріальних збитків в сумі 10 000 грн., а також моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява  має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину. Дані вимоги позивачем виконані не були, тому суд прийшов до висновку, що позовна заява потерпілого ОСОБА_7 не  відповідає вимогам  п. 8 ст.207 ЦПК України, а тому її  слід залишити без розгляду.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,  324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України  та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати  транспортними засобами строком на два роки.

За ч. 1 ст. 135 КК України ОСОБА_2 виправдати через відсутність в його діях складу злочину передбаченого даною статтею.

    У відповідності до ст. 75 КК України призначене засудженому  ОСОБА_2 покарання в частині  позбавлення волі не виконувати, якщо він  протягом двох років не вчинить нового злочину та своєю поведінкою і ставленням до праці доведе своє виправлення і перевиховання, а також не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомлятиме вказаний орган про зміну місця проживання або  роботи.    

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого ОСОБА_2 з-під варти  в залі суду.

Речові докази по справі: зіскріби лакофарбового покриття вилучені з автомобіля «КАМАЗ» н.з. ВК 4945 АН, залишки фарби червоного кольору, вилучені з електроопори № 18, залишки фарби червоного кольору, вилучені з дерева листяної породи, куски пластмаси чорного кольору, скалки скла ( прозорі )- знищити;   автомобіль «КАМАЗ»  н.з. ВК 4945 АН, повернути власнику.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_7 відповідно до п. 8 ст.207 ЦПК України залишити без розгляду.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом  п’ятнадцяти  діб з моменту проголошення.

Суддя                                                                                         В.А. Лопацький