справа № 2-0-86/07
РІШЕННЯ
Іменем України
16 березня 2007 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Редько Г.В.
при секретарі Фесенко В.А.
з участю заявника ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до зацікавленої особи Полтавської державної нотаріальної контори про встановлення належності правовстановлюючого документу,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2007 року заявник звернувся до суду про встановлення належності йому правовстановлюючого документу - договору міни від ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладеного між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В своїй заяві заявник повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ним та його батьком ОСОБА_2 було укладено договір міни належних їм на праві приватної власності квартир. Відповідно даного договору було передано у власність ОСОБА_2 квартиру № АДРЕСА_1, а заявнику передано у власність квартиру №АДРЕСА_2. Укладений між ними договір міни відповідав вимогам глави 21 „Міна" чинного на той час Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року. Договір міни було нотаріально завірено державним нотаріусом третьої Полтавської державної нотаріальної контори Шендрик Т.А. і зареєстровано в реєстрі за № НОМЕР_1. Договір міни укладався по наявному на той час у заявника паспорту громадянина СРСР. Під час укладення договору міни була допущена помилка в перекладі прізвища з російської мови на українську мову. В результаті невірного перекладу, в договорі міни прізвище було записано як „ІНФОРМАЦІЯ_2". 27 січня 1997 року ним було отримано паспорт громадянина України, в якому було записано прізвище як ІНФОРМАЦІЯ_3. На підставі договору міни колективним підприємством Полтавського бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор" за ним було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 в м. Полтаві ( № запису НОМЕР_2 в книзі НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_4). Реєстрацію права власності проведено на прізвище ІНФОРМАЦІЯ_3. Він бажає розпорядитись своїм майном, але не може по причині помилки в прізвищі. Подібна ситуація виникла внаслідок розбіжностей в українському правописі, в зв'язку з чим одне і те ж прізвище може мати подвійне написання в разі його перекладу з російської мови. Просить встановити факт належності договору міни від ІНФОРМАЦІЯ_1. реєстр. № НОМЕР_1 ОСОБА_1, в договорі міни замість „ ОСОБА_1читати „ ОСОБА_1" у відповідних відмітках.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав повністю і просив прийняти рішення , яким встановити факт належності йому - правовстановлюючого документу - договору міни від ІНФОРМАЦІЯ_1.
Третьою Полтавською державною нотаріальною конторою подано письмове повідомлення про прохання розглянути справу у відсутності їх представника, з рішенням суду вони будуть згодні.
Суд, вислухавши заявника, врахувавши повідомлення зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню повністю по наступним підставам.
Судом встановлено, що згідно договору міни від ІНФОРМАЦІЯ_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, було передано у власність ОСОБА_2 квартиру № АДРЕСА_1, а заявнику передано у власність квартиру №АДРЕСА_2. Укладений між ними договір міни відповідає вимогам глави 21 „Міна" чинного на час укладення договору Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року. Договір міни було нотаріально завірено державним нотаріусом третьої Полтавської державної нотаріальної контори Шендрик Т.А. і зареєстровано в реєстрі за № НОМЕР_1, про що стоїть відмітка. Під час
2
укладення договору міни була допущена помилка в перекладі прізвища з російської мови на українську мову, в результаті чого в договорі міни прізвище було записано як „ІНФОРМАЦІЯ_2". 27 січня 1997 року заявник отримав паспорт громадянина України, в якому записано прізвище як ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно колективним підприємством Полтавського бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор" за заявником зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 в м. Полтаві, за номером запису НОМЕР_2 в книзі НОМЕР_3, реестраційний № НОМЕР_4. Реєстрацію права власності проведено на прізвище ІНФОРМАЦІЯ_3. Подібна ситуація виникла «наслідок розбіжностей в українському правописі, в зв'язку з чим одне і те ж прізвище ІНФОРМАЦІЯ_3 мало подвійне написання в разі його перекладу з російської мови.
Відповідно до п. 6 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановлює факт належності правовстановлюючих документів особі прізвище якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, зазначеним у паспорті.
Суд встановив, що ОСОБА_1 належить договір міни від ІНФОРМАЦІЯ_1. реєстр. № НОМЕР_1 , в якому замість „ОСОБА_1необхідно читати „ ОСОБА_1"у відповідних відмітках.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209,214,215 ,234, 256, 259 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити належність ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - договору міни від ІНФОРМАЦІЯ_1. реєстр. № НОМЕР_1 , в якому замість „ОСОБА_1" необхідно читати „ ОСОБА_1"у відповідних відмітках.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.