Справа №2-3397/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Волкобоєвій О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 09 грудня 2009 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2.
Зазначила, що з 04 лютого 1994 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Посилаючись на фактичне припинення шлюбних відносин в травні 2009 року, у зв’язку з чим була вимушена звернутись до суду із даним позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем.
Позивачка в судове засідання не з’явилась. Про час, місце та день судового засідання була сповіщена в встановленому законом порядку. До суду надала заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання сповіщався в встановленому законом порядку. До суду надав заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав та просив їх задовольнити.
Суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно актового запису № 82, складеного 04 лютого 1994 року Відділом ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 9). Від якого мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Позивачка та відповідач втратили один до одного почуття взаємної поваги, любові, дружби та взаємодопомоги. З травня 2009 року мешкають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно – сімейні стосунки та не мають намірів щодо підтримання шлюбних відносин.
При таких обставинах, суд вважає, що сім’я сторін існує формально і розпалася остаточно, примирення сторін є не можливим, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить як інтересам малолітньої дитини, так і сторін.
Керуючись ст.ст.18, 24, 56, 105, 112 СК України, ст.ст. 4, 6, 7, 10, 57 - 60, 88, 130, 174, 212 - 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Шлюб, зареєстрований 04 лютого 1994 року Відділом ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська, актовий запис № 82, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвати.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито з ОСОБА_2 в дохід держави в розмірі 8,50 гривень (Вісім гривень 50 копійок) та з ОСОБА_1 в дохід держави в розмірі 8,50 гривень (Вісім гривень 50 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 40,00 грн. (Сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 15 лютого 2010 року.
Повністю рішення складено 19 лютого 2010 року.
Суддя: В.С. Шавула