Справа №2- 1755/2009р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року                                                                   м. Дніпропетровськ

                                         Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                                     головуючого судді                              Шавули В.С.

                                             при секретарі                                       Волкобоєвій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, третя особа: Дніпропетровська міська рада про знесення самочинної споруди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 19 листопада 2008 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинної споруди.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що підчас проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства групою по самоврядному контролю за виконанням та охороною земель було встановлено, що відповідач встановив металевий гараж на земельній ділянці приблизно 18 м2 в районі будинку № 7 по вулиці Комунарівській у м. Дніпропетровську без документів, які підтверджували б право користування земельною ділянкою.

Оскільки набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельної ділянки у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, то встановлення металевого гаража на зазначеній ділянці є самовільним будівництвом, в зв’язку з чим земельна ділянка підлягає поверненню власникам чи користувачам землі з знесенням самовільного будівництва за рахунок відповідача та приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.

Просив визнати дії відповідача щодо займання земельної ділянки площею 18 м2 встановленням металевого гаража в районі будинку № 7 по вул. Комунарівській в                   м. Дніпропетровську незаконними та самочинними, зобов’язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку на користь міської територіальної громади шляхом знесення встановленої споруди за власний рахунок, зобов’язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан за власний рахунок, судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання представник позивача за довіреністю – ОСОБА_2, не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду надійшло клопотання в якому позивач просить справу розглянути без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного рішення розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв до суду не надходило. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Представник третьої особи за довіреністю – ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилась, про день, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином. До суду надійшло клопотання в якому третя особа просить справу розглянути без участі представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

        Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

       В ході судового розгляду встановлено, що 10 жовтня 2008 року під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства, групою по самоврядному контролю за використанням та охороною земель було виявлено, що громадянином ОСОБА_1 використовується земельна ділянка площею приблизно 18 м2 під металевий гараж  в районі будинку 7 по вулиці Комунарівська в м. Дніпропетровську, про що було складено акт № 21/10 від 10 жовтня 2008 року (а.с. 4).

Відповідно до схеми розташування металевих гаражів в районі будинку № 7 по вулиці Комунарівська в місті Дніпропетровську гараж, що належить ОСОБА_1 позначено номером 85 (а.с. 5).

Згідно ст. 376 ч. 1 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництво, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ст. 376 ч. 2 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно ст. 376 ч. 4 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ст. 376 ч. 7 п. 2 ЦК України, особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Суд, аналізуючи зібрані докази, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати дії відповідача щодо займання земельної ділянки площею 18 м2 встановленням металевого гаража в районі будинку № 7 по вул. Комунарівській в м. Дніпропетровську незаконними та самочинними, зобов’язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку на користь міської територіальної громади шляхом знесення встановленої споруди за власний рахунок та привести земельну ділянку у придатний для використання стан за власний рахунок.

Згідно частини 2 статті 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

В зв’язку з тим, що Ленінська районна в місті Дніпропетровську рада звільнена від сплати судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення 120,00 грн.

      Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про знесення самочинної споруди – задовольнити .

Визнати дії ОСОБА_1, щодо займання земельної ділянки площею 18 м2, встановленням металевого гаража в районі будинку № 7 по вул. Комунарівській  в  м. Дніпропетровську відповідно до схеми розташування металевих гаражів позначеного № 85  незаконними та самочинними.

Зобов’язати ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 18 м2 в районі будинку № 7 по вул. Комунарівській в м. Дніпропетровську на користь міської територіальної громади шляхом знесення встановленої споруди за власний рахунок та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан за власним рахунком.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 гри. (П’ятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень (Одержувач: ОСОБА_2 УДК в Ленінському районі м. Дніпропетровська, Код ЄДРПОУ 24237528, р/р 31217259700009, МФО 805012, ОСОБА_2 ГУДКУ в Дніпропетровській області, призначення платежу: інформаційно-технічне забезпечення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

   Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                            В.С. Шавула