Справа № 2-1484/09

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2009 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

  Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                     головуючого судді                    Шавули В.С.

                             при секретарі                            Волкобоєвій А.О.

за участю позивачки – ОСОБА_1, представника відповідача 1  –  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 34, Комунального виробничого житлового ремонтно – експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Дніпропетровська Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, третя особа: Дніпропетровська міська рада про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 22 жовтня 2008 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом. В обґрунтування підстав зазначила, що є власницею квартири № 7 за адресою по вулиці Ногінська, будинок 30 у місті Дніпропетровську, який перебуває на балансі відповідача 1 комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 34. Згідно до умов укладеного між нею та відповідачем 1 договору № 315 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19 вересня 2008 року, нею належним чином виконуються умови п.12 даного Договору щодо своєчасного та в повному обсязі внесення квартирної плати. Натомість, зі своєї сторони відповідач неналежно виконував свої обов’язки по утриманню будинку та прибудинкової території, зокрема щодо ремонту внутрішньо будинкової системи водомережі та ремонту під’їзду будинку, мотивуючи це відсутністю відповідного фінансування. Внаслідок таких відповідей з боку КЖЕП № 34, та враховуючи неможливість користування під’їздом, нею та мешканцями ще семи квартир будинку ці роботи було виконано за рахунок власних коштів та власними силами, у зв’язку із чим на ремонт під’їзду та мереж водопровідних труб ними було затрачено у рівних частках по 639,35 грн. Просила суд зобов’язати співвідповідачів зменшити їй оплату квартирної плати по особовому рахунку № 1500003, що рахується за її квартирою на суму здійснених нею витрат на ремонтні роботи під’їзду та мережі водопроводу в розмірі 639,35 грн., стягнути із співвідповідачів понесені витрати на правову допомогу в розмірі 53,00 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідач 1 Комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 34, в особі  представника за довіреністю – ОСОБА_2, обставин щодо неналежного виконання умов договору не заперечували, посилаючись на відсутність відповідного бюджетного фінансування, позовні вимоги щодо зменшення квартирної плати у розмірі понесених позивачкою витрат на утримання будинку визнали, однак, заперечували в частині стягнення витрат на правову допомогу у зв’язку із їх недоведеністю.

Відповідач 2, Комунальне виробниче житлового ремонтно – експлуатаційне підприємство Ленінського району м. Дніпропетровська Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, в особі  представника за довіреністю – ОСОБА_3 та третьої особи, Дніпропетровської міської ради, в особі  представника за довіреністю – ОСОБА_4 щодо викладених позивачкою обставин спору та пред’явлених позовних вимог висловили свою позицію аналогічно.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод  людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Підставою звернення позивачки до суду є захист її прав як споживача у зв’язку із неналежною якістю отриманих житлово-комунальних послуг.

У зв’язку із чим, для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Цивільного кодексу України в редакції 2004 року, законів України, практику Верховного Суду України, підзаконні нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Суд, з’ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи, дослідивши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 39/2008, зареєстрованого в реєстрі за № 1-156 є власником квартири АДРЕСА_1  (а.с. 10).

Балансоутримувачем зазначеного житлового будинку є відповідач 2 - Комунальне виробниче житлового ремонтно – експлуатаційне підприємство Ленінського району м. Дніпропетровська Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (а.с.53).

Поняття та основні повноваження балансоутримувача будинку закріплено у ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV, від 24.06.2004 року, відповідно до якої балансоутримувачем будинку – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе  відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно п.п.5,6 ч.2 ст.24 Закону №1875-IV, балансоутримувач зобов’язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм і правил; належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 14/7 від 26.02.2003 року «Про реорганізацію житлово-експлуатаційних та ремонтно-експлуатаційних дільниць», будинок передано на утримання, експлуатацію та ремонт відповідачеві 1- Комунальному житлово – експлуатаційному підприємству № 34.  

На умовах договору № 272, укладеного 20 грудня 2007 року між Комунальним житлово – експлуатаційним підприємством № 34 та ОСОБА_5, виконавець зобов’язувався забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, згідно до його переліку, та відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, а споживач – своєчасно оплачувати ці послуги за встановленим тарифом та на умовах, передбачених договором (а.с. 5-8).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Згідно до п.6 ч.2 ст.21 Закону №1875-IV виконавець зобов’язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або ненадання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 3763 від 20.11.2007 року було затверджено типовий перелік обов’язкових послуг для збереження та підтримки будівель у належному стані та виконання санітарних норм, вартість яких включена до затвердженого тарифу для будинку за адресою вул. Ногинська, 30 у м. Дніпропетровську. Згідного даного переліку, при 100% виконанні вартість послуг для позивачки у 2008 році складала 51 грн.10 коп., а у 2007 році 44 грн. 17 коп., які вона своєчасно оплачувала у повному обсязі. При цьому, фактичного надання послуг із поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території затверджених у сумі 3 грн. 16 коп. на місяць, виконавцем не здійснювалося (а.с.53). У зв’язку із чим, мешканцями будинку було самостійно виконано поточний ремонт під’їзду, на який витрачено у рівних частках власних коштів у сумі по 639,35 грн. Незважаючи на неодноразові звернення, перерахунок оплати за комунальні послуги позивачеві не проведено. (а.с. 9, 42-44).

За правилом, встановленим ст.509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання. За ст.623 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.5 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово – комунальні послуги», споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв’язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у зв’язку із фактичним неотриманням від Комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 34 у 2007 та 2008 роках послуг із поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою позивачка має право на перерахунок та зменшення плати за комунальні послуги, яку співвідповідачі повинні здійснити на її користь по особовому рахунку № 1500006.

Щодо вимог про відшкодування ні її користь витрат, пов’язаних із оплатою адвоката в сумі 53 грн., то в цій частині позивачці слід відмовити, оскільки зазначені нею витрати не підтверджуються документально.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що в силу ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про держане мито» позивачка звільнена від сплати державного мита, тому із співвідповідачів у рівних частках на користь держави належить до стягнення 8 грн.50коп. судового збору та 37 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.9, ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, ст.ст.7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод  людини, ст.ст.509, 526, 610, 623 ЦК України, ст.1, п.5 ч.1 ст. 20, п.6 ч.2 ст.21, п.п.5,6 ч.2 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV, від 24.06.2004 року, постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

   В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 34, Комунального виробничого житлового ремонтно – експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Дніпропетровська Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, третя особа: Дніпропетровська міська рада про захист прав споживачів – задовольнити частково .

Зобов’язати Комунальне житлово – експлуатаційне підприємство № 34, Комунальне виробниче житлове ремонтно – експлуатаційне підприємство Ленінського району м. Дніпропетровська Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради здійснити на суму 639,35 грн. перерахунок розміру плати за ненадані житлові комунальні послуги ОСОБА_5 по особовому рахунку № 1500006, квартири АДРЕСА_2, зменшивши плату послуг із поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою за рахунок ненаданих житлово – комунальних послуг.

Стягнути з Комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 34, Комунального виробничого житлового ремонтно – експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Дніпропетровська Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради на користь держави, у рівних частках, судовий збір у розмірі 8,50 грн. (вісім гривен 50 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 50 коп. (тридцять сім гривень 50 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя:                                                                                                         В.С. Шавула