справа №2-1280/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2009 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Шавули В.С.
при секретарі Черкашиній Н.Ю.
за участю представника позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради до ОСОБА_2 про знесення самочинної споруди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 17 вересня 2008 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинної споруди.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що підчас проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства групою по самоврядному контролю за виконанням та охороною земель було встановлено, що відповідач встановив металевий гараж на земельній ділянці приблизно 18 м2 в районі будинку № 1 - 9 по вулиці Гідропаркова у м. Дніпропетровську без документів, які підтверджували б право користування земельною ділянкою.
Оскільки набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельної ділянки у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, то встановлення металевого гаража на зазначеній ділянці є самовільним будівництвом, в зв’язку з чим земельна ділянка підлягає поверненню власникам чи користувачам землі з знесенням самовільного будівництва за рахунок відповідача та приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.
Просив визнати дії відповідача щодо займання земельної ділянки площею 18 м2 встановленням металевого гаража в районі будинку № 1-9 по вул. Гідропаркова в м. Дніпропетровську незаконними та самочинними, зобов’язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку на користь міської територіальної громади шляхом знесення встановленої споруди за власний рахунок, зобов’язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан за власним рахунком.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити. В обґрунтування вимог посилався на обставини вказані в позовній заяві.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 01 вересня 2008 року під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель було виявлено, що громадянином ОСОБА_2 використовується земельна ділянка площею приблизно 18 м2 під металевий гараж в районі будинку 1 – 9 по вулиці Гідропаркова в м. Дніпропетровську (а.с. 4).
21 квітня 2009 року Голові Ленінської районної у місті ради ОСОБА_3 Земельним управлінням Дніпропетровської міської ради було надано відповідь, що за інформацією наявною у земельному управлінні станом на 10 квітня 2009 року Дніпропетровською міською радою з жодною юридичною чи фізичною особою договорів оренди земельних ділянок за зазначеною адресою не укладалось, а також до земельного управління земле впорядкована документація щодо відведення зазначеної земельної ділянки не надходило (а.с.38).
В судовому засіданні відповідач надав суду письмові заперечення, в яких пояснив, що на початку 90-х років на ділянці за домоволодінням по вулиці Гідропаркова будинок 9 в місті Дніпропетровську, в якому мешкає відповідач, було проведено рекультивацію та засипання землею балки з сміттям за рахунок власників гаражів. На цьому засипаній ділянці, після узгодження та усному дозволі місцевих органів влади и ЖКО були встановлені гаражі, в тому числі гараж відповідача за номером 10 площею 18 м2, який був придбаний за власні кошти та поставлений за власними силами відповідача, з умовою, що відповідач буде утримувати територію в належному стані (а.с. 17).
02 жовтня 2008 року всі користувачі гаражів звернулись з заявою до позивача про надання землі в оренду та укладення та укладення договору оренди, в якому просять дозволити подальше тимчасове користування земельною ділянкою по договору оренди та відповідною платою земельних податків, з дотриманням встановлених правил використання (а.с. 19).
03 жовтня 2008 року відповідачем було направлене повідомлення начальнику виробничо-експлуатаційної служби №4 відповідачем (а.с. 20), в якому було вказано, що станом на 29 вересня 2008 року після виконання вказівок, гаражі за номерами 1. 3. 5. 8. 6. 10. 11 знаходяться на встановленій безпечній відстані більш ніж 4,5 м від газової труби (а.с.21).
Відповідачем було сплачено земельний податок за користування земельною ділянкою платіжним дорученням від 14 липня 2009 року (а.с.55).
Згідно ст. 376 ч. 1 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництво, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ст. 376 ч. 2 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно ст. 376 ч. 4 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно ст. 376 ч. 7 п. 2 ЦК України, особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Суд, аналізуючи зібрані докази, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати дії відповідача щодо займання земельної ділянки площею 18 м2 встановленням металевого гаража в районі будинку №1 - 9 по вул. Гідропаркова в м. Дніпропетровську незаконними та самочинними, зобов’язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку на користь міської територіальної громади шляхом знесення встановленої споруди за власний рахунок та привести земельну ділянку у придатний для використання стан за власним рахунком.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради до ОСОБА_2 про знесення самочинної споруди – задовольнити .
Визнати дії ОСОБА_4 щодо займання земельної ділянки площею 18 м2 встановленням металевого гаража в районі будинку № 1 - 9 по вул. Гідропаркова в м. Дніпропетровську незаконними та самочинними.
Зобов’язати ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 18 м2 в районі будинку № 1 - 9 по вул. Гідропаркова в м. Дніпропетровську на користь міської територіальної громади шляхом знесення встановленої споруди за власний рахунок та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан за власним рахунком.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.С. Шавула