Справа №2-719/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 березня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді: Кваші С.В.,

при секретарі: Сокіл Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Надія», про стягнення залучених внесків і нарахованих процентів,-

ВСТАНОВИВ:

    13.11.2009 року позивач звернувся до суду  з позовом до  Кредитної спілки «Надія», про стягнення депозитного вкладу в сумі 13400 грн., відсотків в розмірі 492 грн., а також витрат на інформаційне-технічне забезпечення, держмито і послуги за надання юридичної допомоги.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.    

    Представник Кредитної спілки «Надія», в судовому засіданні позов визнав.

    Суд, вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, а саме: копію договору, копію квитанції, копію паспорту, копію заяви про виплату вкладу і відсотків та інші матеріали справи, на підставі ст. ст. 610, 611, 1058, 1060 ЦК України, вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

    Так судом встановлено, що  05 березня 2009 року між позивачем та Кредитною спілкою «Надія» було укладено договір № 18263 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Згідно умов договору позивач вніс до каси Кредитної спілки «Надія» кошти в сумі 13400 грн., що підтверджується квитанцією № 396 від 05.03.2009 року. Відповідно до договору Кредитна спілка «Надія» прийняла грошові кошти в сумі 13400 грн. на умовах терміновості (на три місяці), зворотності і платності, на строк з 5 березня 2009 року по 5 червня 2009 року та зобов’язується виплатити суму внеску та нараховані проценти за ставкою 22 % річних.

          По закінченню строку дії договору позивач звернувся до   Кредитної спілки «Надія» з письмовою заявою про намір одержати свої вклади, як особа, яка має право одержати свій вклад на першу вимогу незалежно від строку дії договору, однак йому було   відмовлено, мотивом стала світова фінансова криза.

    Відповідно до ст. 1060 ч. 1 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу, або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку – строковий договір. Ця угода між банком та клієнтом є видом договірних зобов’язань і тому за порушення зобов’язання однією стороною вона повинна відповідати за нормами ЦК України.      

    На підставі ст. 88 ЦПК України з Кредитної спілки «Надія» на користь позивача підлягає стягненню витрати пов’язані зі сплатою державного мита в сумі 138,92 грн. та інформаційно – технічного забезпечення у розмірі 120 грн..

    Керуючись ст. ст. 610, 611, 1058, 1060 ЦК України, ст. ст. 5-8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

          Стягнути з Кредитної спілки «Надія» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу у розмірі 13400 грн. та відсотки за користування внеском в розмірі 492 грн., а також витрати пов’язані зі сплатою державного мита в сумі 138,92 грн. та інформаційно – технічного забезпечення у розмірі 120 грн..

          Стягнути з Кредитної спілки «Надія» на користь ОСОБА_1 витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 250 грн..

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області, відповідно до ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

    Суддя Заводського районного

                     суду м. Миколаєва                                                       С.В. Кваша