Справа № 2-1483 /08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2008 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді Колесник С.Г.
при секретарі Кисельової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для продовження строку для прийняття спадщини,
встановив:
Позивачка звернулась до відповідачів із позовом про визначення додаткового строку для продовження строку для прийнятті спадщини. В позові зазначила, що 21 квітня 1998 року помер її дід ОСОБА_4. Йому на праві спільної власності зі своєю дружиною ОСОБА_5 житловий будинок № 26 по вул. Целінній в м. Запоріжжі.
Після смерті діда спадкоємцями першої черги за законом були дружина померлого, ОСОБА_5, яка спадщину прийняла фактично, була зареєстрована разом з померлим та фактично мешкала у будинку та його сини: ОСОБА_6, який був батьком позивачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – відповідачі по справі. Спадщину батько прийняв після ОСОБА_4 фактично, шляхом сумісного зі спадкодавцем проживання.
27.08.2000 року помер її батько ОСОБА_6. Спадковим майном на день його смерті було частина спірного житлового будинку після смерті батька ОСОБА_4 – мого діда. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_5 та я, дочка померлого, відповідно по 1/16 частині кожен. ОСОБА_5 спадщину прийняла фактично, шляхом сумісного проживання із сином.
26.10.2002 року померла бабуся позивачки - ОСОБА_5. Після смерті якої залишилось спадкове майно залишилося у вигляді 11/16 частини житлового будинку № 26 по вул. Целінній в м. Запоріжжі, яка складається із 1/2 частини з яких, як подружня частка, з майна подружжя, набутого за часи шлюбу, 1/8 частина після смерті чоловіка та 1/16 частина після смерті сина ОСОБА_6
Вказує, що спадкоємцями за законом після смерті бабусі є вона – її онука в порядку представництва після смерті ОСОБА_6 – сина померлої та сини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відповідачі у справі. Але на момент смерті спадкодавців її бабусі та батька вона була неповнолітньою дитиною, їй виповнилося у 2000 році 13, а у 2002 році – 15 років, тому у зв’язку з віком та необізнаністю вона не мала юридичної можливості виступити у якості спадкоємця.
В зв’язку з тим, що спадщину після смерті батька та бабусі іона фактично не прийняла, у встановлений законодавством строк не мала змоги звернутись з відповідною заявою до нотаріальної контори тому просить визначити їй додатковий строк для звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини.
В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримала та додала, що на час відкриття спадщини після всіх померлих її довірителька була неповнолітньою, з братами свого покійного батька не спілкувалась, бо мешкала за іншою адресою, про смерть батька вона взнала вже після смерті бабусі від сусідів по вулиці. Крім того, вказує, що про наявність ухвали Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.12.2005 року про затвердження мирової угоди між відповідачами щодо розподілу спадкового будинку їм стало відомо вже під час цього судового засідання. Ані позивачка, ані її матір до участі у справі на залучались і до суду не викликались.
Відповідач ОСОБА_6, ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_7 проти позову заперечували, просять в його задоволені відмовити, бо вважають, що позивачка не має право на звернення до суду з вказаним позовом. Вона та її мати із покійним батьком та чоловіком – ОСОБА_6 не спілкувались, за ним не доглядали. Крім того, вважають, що посилання позивачки на вимоги ЦК в редакції 2003 року є безпідставними, через те, що спадщина після померлих діда, батька та бабусі відкрилась до 2003 року, а вони, тобто відповідачі фактично прийняли спадщину.
Суд заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази у справі приходить до наступних висновків.
Позивачка ОСОБА_1 народилась 02.03.1987 року. Згідно свідоцтва про народження її рідним батьком був ОСОБА_6 (арк..спр.5), який помер 27.08.2000 року і який був рідним братом відповідачів, батьками яких були ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.02.04 по справі позивачка була вдочерена та її прізвище „Руденко” було змінено на „Очеретяна”, по-батькові „Вікторівна” було змінено на „Вадимівна”.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадок мають діти спадкодавця та батьки.
21 квітня 1998 року помер ОСОБА_4, якому на праві спільної власності зі своєю дружиною ОСОБА_5, відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку від 19.03.1963 року, посвідченого Другою Запорізькою Державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1356 належав житловий будинок № 26 по вул. Целінній в м. Запоріжжі.
Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були дружина померлого, ОСОБА_5, яка спадщину прийняла фактично, була зареєстрована разом з померлим та фактично мешкала у будинку та його сини: ОСОБА_6, який був батьком позивачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – відповідачі по справі , кожен по 1/8 частини житлового будинку. Спадщину покійний батько позивачки прийняв після ОСОБА_4 фактично, шляхом сумісного зі спадкодавцем проживання, що не заперечувалось відповідачами у справі та підтверджується довідкою адресно-довідкового бюро (арк..спр.10) та оглянутою у судовому засіданні даними домової книги.
27.08.2000 року помер її батько ОСОБА_6. Спадковим майном на день його смерті була 1/8 частина спірного житлового будинку, яку він прийняв після смерті батька ОСОБА_4 Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_5 та позивачка - неповнолітня дочка померлого, відповідно по 1/16 частині кожен. ОСОБА_5 спадщину прийняла фактично, шляхом сумісного проживання із сином.
26.10.2002 року померла бабуся позивачки - ОСОБА_5. Після смерті якої залишилось спадкове майно залишилося у вигляді 11/16 частини житлового будинку № 26 по вул. Целінній в м. Запоріжжі, яка складається із 1/2 частини з яких, як подружня частка, з майна подружжя, набутого за часи шлюбу, 1/8 частина після смерті чоловіка та 1/16 частина після смерті сина ОСОБА_6
Відповідно до вимог статті 529 ЦК України 1963 року, онуки є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини немає у живих того з батьків, який був би спадкоємцем, також стаття 1266 діючого ЦК України вказує на те, що онуки спадкодавця успадковують ту частину спадщини, яка б належала за законом його батьку (матері).
Спадкоємцями на частину будинку за законом після смерті бабусі є позивачка її онука в порядку представництва після смерті ОСОБА_6 – сина померлої та сини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відповідачі у справі, тобто позивачка по справі може успадкувати 14/48 частини житлового будинку № 26 по вул. Целінній у м. Запоріжжі.
Згідно до ч. 4 статті 1268 ЦК України, малолітні, неповнолітні…вважаються такими , що прийняли спадщину. При цьому встановлення факту сумісного мешкання зі спадкодавцем не є обов’язковим.
Ст. 1272 ч. 3 ЦК України передбачає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що на час відкриття спадщини після смерті діда, батька та бабусі позивачка була неповнолітньої, самостійної змоги звернутися до нотаріальної контори про прийняття спадщини можливості на мала, крім того, повідомлень про смерть батька не мала, до участі в справу про розподіл спадкового майна ані вона, ані її мати не залучалась і рішення не отримували, тому суд вважає, що пропуск нею строку для прийняття спадщини стався з поважних причин, в зв’язку з чим їй може бути визначений додатковий строк для прийняття спадщини, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідачів та адвоката ОСОБА_7 щодо того, що посилання в позові на застосування норм ЦК України в ред..2003 року є неправомірними суд вважає безпідставними з наступного.
Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (ред..2003р.) правила книги шостої застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213 ЦПК України, ст. 529 ЦК України 1963 р оку, ст.ст. 1261, 1266, 1268, 1272 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у шість місяців для прийняття спадщини після батька ОСОБА_6, померлого 27.08.2000 року та бабусі ОСОБА_5, померлої 26.10.2002 року.
Протягом десяти днів на рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення, після чого протягом двадцяти днів може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Запорізької області.
Суддя: