Справа № 22ц-2105/2007                          Головуючий у 1 інстанції Федько СП.

Категорія -21                                             Доповідач Ігнатова Л.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П. при секретарі Андрусь B.C., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за   апеляційною   скаргою   ОСОБА_1   та   відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на   виробництві   та   професійних   захворювань   України   у   Центрально-міському районі м. Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду м. Голівки Донецької області від 18 грудня 2006 року   по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних   захворювань   України   у   Центрально-Міському   районі   м. Горлівки   про    відшкодування   моральної   шкоди,    заподіяної   умовами виробництва.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені судом по справі докази, суд, -

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки звернулось до Апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 грудня 2006 року, яким ОСОБА_1 задоволені позовні вимоги частково і на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої умовами виробництва, стягнуто 8 000 грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки просить скасувати вказане рішення, постановити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у зв"язку з тим, що суд не врахував, що факт моральних страждань потерпілого не доведений висновком МСЕК. Крім того, суд не взяв до уваги, що з 01.01.2006 року набрав чинності Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік" Відповідно до п.27 ст.77 зазначеного Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 ( в* частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам сімей), п.п."є" п.1 чі ст.21, ч.3 ст.34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності." Вважають, що за таких обставин суд безпідставно зробив моральне відшкодування.

Також, з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду звернувся і позивач, який просить рішення суду змінити та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі і у рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на його користь 30000 грн. Вважає, що сума 8000 грн., призначена йому судом у відшкодування моральної шкоди є несправедливою і зовсім не відповідає характеру та обсягу його моральних страждань.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив її задовольнити, а в задоволення апеляційної скарги відповідачу відмовити.

Представник відповідача також підтримав свою апеляційну скаргу і просив відхилити апеляційну скаргу позивача.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити і рішення суду скасувати з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд 1 першої інстанції виходив з того, що згідно висновку МСЕК від 19.07.2006 року позивачеві вперше було встановлено втрату працездатності в розмірі 25% у зв"язку з професійним захворюванням, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що згідно п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 статті 1, підпункту 1 частини першої статті 21, частини 3 статті 28 та ч.3 ст.34 Закрну України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди.

Проте судом першої інстанції, ці заперечення відповідача не прийняті і були залишені без уваги. В той час як призупинення дії зазначеного закону не дає підстав для його застосування.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при вирішенні*справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову на підставі п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік,"

З урахуванням вище наведених обставин не підлягає задоволенню апеляційна скарга позивача ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 309, 313- 314,316 ЦПК України, апеляційний суд,-

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 18 грудня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.