Справа №22ц- 1396                                              Головуючий 1 інстанції Каніщева Н.О.

Категорія 21                                                              Доповідач Круглікова К.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року                                                                           м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої       Круглікової К.С.

судців                 Лук'янової С.В.

Олейнікової Л.С.

при секретарі    Ставріновій Ю.М.

за участю            представника відповідача,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове на рішення Селидівського міського суду від 7 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 25 000 грн., яку йому спричинено внаслідок професійного захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етнології другої стадії, помірний плин, легенева недостатність першого ступеню, про що складено акт розслідування професійного захворювання від 22 березня 2006 року. При цьому посилався на те, що висновком МСЕК від 10 травня 2006 року йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності.

Рішенням Селидівського міського суду від 7 грудня 2006 року з відповідача на користь позивача стягнуто моральну шкоду в сумі 14 000 грн.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Селидове ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову , посилаючись на те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди , оскільки висновок МСЕК про втрату професійної працездатності та інвалідність сам по собі не є доказом спричинення потерпілому моральної шкоди, , крім того посилались на те, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".

Заслухавши суддю-доповідача , пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове підлягає задоволенню , а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені як факт втрати позивачем 60 % професійної працездатності, так і факт спричинення цим моральної шкоди.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний відшкодувати потерпілому моральну шкоду , до чого і зобов'язав його суд.

Однак з висновком суду не можна погодитись, оскільки суд безпідставно не врахував доводи відповідача, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності". При цьому суд необгрунтовано не прийняв до уваги фактичні обставини, згідно з якими позивачу вперше було встановлене професійне захворювання у 2006 році, і саме на 2006 рік дію зазначеного вище закону було зупинено.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неправильно були застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову на підставі п. 27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Керуючись статтями 307- 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове   задовольнити .

Рішення Селидівського міського суду від 7 грудня 2006 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.