справа № 1-226/10

В И Р О К

Іменем України

06 квітня 2010 року  Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі :

                                       головуючого-судді                           : Холіна В.В.

                                       при секретарі                                     : Богдановій Н.І.

                                       за участю прокурора                        :  Сліпачук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрациту кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Антрациті Луганської області, громадянина України,  одруженого, який має середньою освіту, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, такого що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ст.263 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1, приблизно наприкінці квітня 2009 року, у денний час доби, більш точної дати і часу у ході досудового та судового слідства встановити не представилось можливим, знаходився на гірському відвалі, розташованому в районі вул. Дорожна м. Антрациту Луганської області, де вибирав вугілля. Серед породи підсудний ОСОБА_1 знайшов електродетонатор, який приніс додому за  адресою: Луганська область, м. Антрацит-4, вул. Дорожна,53/2, де став його зберігати в коморі своєї квартири  в ящику з інструментами. Після цього, приблизно на початку травня 2009 року, у денний час доби, більш точної дати і часу у ході досудового та судового слідства встановити не представилось можливим, підсудний ОСОБА_1 загорнув електродетонатор  у папір, поклав у пластикову пляшку об’ємом 0,5 літра  і закопав у дворі будинку №53 по вул. Дорожна м. Антрациту Луганської області. У цей же день дружина підсудного                       ОСОБА_1 – ОСОБА_2 знайшла закопаний у дворі будинку  електродетонатор та викинула в купу червоних будівельних цеглин, яка знаходилася зліва від вхідної калитки, що веде у двір їхньої квартири.

20 лютого 2010 року, в період часу з 19 годин до 20 годин, працівники міліції, у присутності понятих,  у ході огляду ділянки місцевості, що розташована зліва від вхідної калитки, що веде у двір квартири АДРЕСА_1, де проживає підсудний ОСОБА_1, виявили та вилучили в купі червоних будівельних цеглин предмет циліндрової форми з двома вивідними проводами, які згідно висновку вибуховотехнічної  експертизи № 72/11 від 12 березня 2010 року є електродетонатором  промислового виготовлення типу «ЕД-КЗ-ПМ», що відносяться до  категорії вибухових пристроїв, до вибуху придатний.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вищезазначеного злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, та пояснив, що  приблизно наприкінці квітня 2009 року, у денний час доби, більш точної дати і часу не пам’ятає, він знаходився на гірському відвалі, розташованому в районі вул. Дорожна                м. Антрациту Луганської області, де вибирав вугілля. Серед породи знайшов електродетонатор, який приніс додому за  адресою: Луганська область, м. Антрацит-4, вул. Дорожна,53/2, де став зберігати в коморі своєї квартири  в ящику з інструментами. Після цього, приблизно на початку травня 2009 року, у денний час доби, більш точної дати і часу не пам’ятає, він загорнув електродетонатор у папір, поклав у пластикову пляшку об’ємом 0,5 літра  і закопав у дворі будинку №53 по вул. Дорожна м. Антрациту Луганської області. У цей же день його дружина ОСОБА_2 знайшла закопаний у дворі будинку  електродетонатор та викинула в купу червоних будівельних цеглин, яка знаходилася зліва від вхідної калитки, що веде у двір їхньої квартири.

20 лютого 2010 року, в період часу з 19 годин до 20 годин, працівники міліції, у присутності понятих,  у ході огляду ділянки місцевості, що розташована зліва від вхідної калитки, що веде у двір квартири АДРЕСА_1, виявили та вилучили в купі червоних будівельних цеглин електродетонатор.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина  підтверджується:

-       протоколом огляду від 20 лютого 2010 року, із змісту якого вбачається, що у ході огляду ділянки місцевості, що розташована зліва від вхідної калитки, що веде у двір квартири АДРЕСА_1, де проживає підсудний ОСОБА_1, працівники міліції, у присутності понятих,  виявили та вилучили в купі червоних будівельних цеглин предмет циліндрової форми з двома вивідними проводами (а.с.4-5);

-     висновком вибуховотехнічної експертизи № 72/11 від 12 березня 2010 року, з якої вбачається, що один об’єкт циліндрової форми з вивідними проводами, що вилучений 20.02.2010 року  у ході огляду ділянки місцевості, що розташована зліва від вхідної калитки, що веде у двір квартири АДРЕСА_1, під будівельною цеглою, що належить ОСОБА_1, є електродетонатором промислового виготовлення типу «ЕД-КЗ-ПМ», що відноситься до категорії вибухових пристроїв. Електродетонатор до вибуху придатний (а.с.39-40).

Інші докази по справі, які повністю узгоджуються між собою і достовірність яких ніким з учасників процесу не оспорюється, із згоди учасників процесу  відповідно до ст.299 КПК України не досліджувалися.

Вислухавши підсудного, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що даний  злочин вчинив підсудний ОСОБА_1 і  кваліфікує його дії за ч. 1 ст.263 КК України, оскільки  він скоїв незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.  

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, обставини які впливають на його відповідальність .

 До обставин, які  пом’якшують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд відносить щире  каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують  покарання підсудного ОСОБА_1, суд  у справі   не вбачає.

З урахуванням обставин і характеру вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, особи підсудного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується  за місцем проживання,  суд вважає  можливим  його виправлення  без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - із звільненням від відбування покарання  з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов’язків згідно ст. 76 КК України.

Витрати пов’язані з проведенням  вибуховотехнічної експертизи № 72/11 від 12 березня 2010 року у сумі 375 грн. 60 коп. суд, відповідно до ст. 93 КПК України, відносить до судових витрат і вважає за необхідне стягнути їх з підсудного на користь  НДЕКЦ при УМВД в Луганській області (а.с.38).  

Долю речових доказів по справі суд, відповідно до ст.81 КПК України, не вирішує, оскільки вони знищені у процесі проведення експертизи (а.с.39-40).

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винним  за ст.263 ч.1 КК України і призначити йому  покарання  у вигляді   трьох   років   позбавлення волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити  з випробуванням строком на два роки , якщо він протягом випробувального строку  не скоїть нового злочину і виконає  покладені на нього обов’язки.

      Відповідно до ст.76  КК України  покласти на засудженого  ОСОБА_1 наступні обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до набрання вироком чинності, залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВДУ в Луганській області  витрати пов’язані з проведенням  вибуховотехнічної експертизи № 72/11 від 12 березня 2010 року у сумі 375 грн. 60 коп. на  р/р 31252272210167, Банк УДК в м. Луганську, ГУМВДУ в Луганській області , МФО 804013, ОКПО 25574305, Код платежу 25010100, експертні послуги  00-11214.

Речовий доказ по справі -  один електродетонатор промислового виготовлення, що відноситься до категорії вибухових пристроїв знищений, згідно  висновку вибуховотехнічної експертизи № 72/11 від 12 березня 2010 року (а.с.39-40).

Вирок може бути оскаржений учасниками процесу  до Луганського апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.      

Вирок надрукований в нарадчій кімнаті.

    Суддя                                                                   В.В.Холін