Справа № 2-1488/07 р. Справа № -2-2207/06 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2007 р.

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого Алфьорової Т. М. при секретарі Гудзенко О.М розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові позовну заяву  ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди

Встановив :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2. про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що між нею та ОСОБА_3. 8 липня 2004 року був укладений договір оренди житлового приміщення, а саме квартири готельного типу № АДРЕСА_1строком на п'ять років до 08.07.2009 року. Договір був укладений у ЖЕД і ОСОБА_3 надав усі належні йому правовстановлюючі документи. Вона повірила йому та уклала цей договір. За умовами договору вона повинна сплатити йому 13 500 грн., а він повинен сплачувати затрати на утримання будинку та комунальні послуги. Усі гроші вона йому віддала. 25.11.2004 року прийшов ОСОБА_2 і надав договір купівлі-продажу спірної квартири, вказує на те, що він є добросовісний набувач цієї квартири і треба квартиру залишити. Вони відмовились від виселення. Потім відповідач неодноразово приходив з робітниками правоохоронних органів з вимогами про звільнення цієї квартири і зараз вона вимушена її звільнити.

Вона вважає, що дії відповідача були неправомірними тому, що він порушив умови договору оренди від 08.07.2004 року, так як до нього перейшли відповідно до ст.814 ГК України усі права та обов'язки по договору як до правонаступника. Відповідач ОСОБА_2 спричинив їй збитки, а саме 13 500 грн., які орендодавець получив авансом за п'ять років, а також спричинив моральну шкоду 13 500 грн. Моральну шкоду вона обґрунтовує тим, що ОСОБА_2. порушив умови договору оренди, залякував її та членів її родини, коли вимагав звільнити квартиру.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали й вказали на те, що при укладанні договору оренди позивачка домовлялася з ОСОБА_3. про те, що пізніше вона доплатить гроші за квартиру і квартира стане її власністю. Після оформлення договору вона з ОСОБА_3не зустрічалася. В теперішній час квартира звільнена.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, вказує на те, що він за об'явою для покупки найшов спірну квартиру і в жовтні 2004 року у присутні дівчини, яка представилась як робітник фірми оглянув квартиру. Вона була зовсім вільна , не було навіть меблів. Він уклав договір 03.11.04 року і коли прийшов у свою квартиру 25.11.2004 р, то там проживав чоловік, який казав що він проживе два дня і виїде. Потім він там застав у квартирі ОСОБА_1. ї її представника. Він показав договір-купівлі продажу квартири, а вони показали ксерокопію паспорту ОСОБА_3. Потім приїхав працівник УБОП ОСОБА_4., який взяв у нього ксерокопії документів і сказав, що

2

розбереться. Через якийсь час він знову приїхав на квартиру із працівником міліції й тоді ОСОБА_1. показала копію договору оренди, але оригінал договору ніхто не бачив. У квартирі ніхто не був зареєстрований. Коли навесні 2005 року він зустрівся з ОСОБА_3 , то той сказав, що ніяких договорів оренди він не підписував, змушений був виїхати жити в Росію й що його примушували віддати квартиру. Він попросив його нотаріально завірити цю заяву, це він зробив , а також написав заяву в міліцію. У договорі купівлі-продажу від 3 листопада 2004 року вказане, що договорів оренди або найму з третіми особами на квартиру немає. Якщо б він знав, що є такий договір, він би купив іншу квартиру, так як вона йому потрібна для проживання. Про те, що був укладений договір оренди (якби він був дійсно укладений) він не знав і не міг знати й не повинен відповідати за невиконання договору, який був укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_3.

Представник відповідача підтримував доводи відповідача. Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові матеріали в справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що спірна квартира № АДРЕСА_1 належала на права власності ОСОБА_3на підставі договору-купівлі продажу від 15 червня 2004 року. Квартира має житлову площу 18,20 кв. м. і загальну 23,30 кв. м.

Згідно представленого договору купівлі-продажу від 3.11.2004 року власником даної квартири є відповідач ОСОБА_2. Даний договір ні ким не оскаржений і, як власник, відповідач мав право вимагати усунення порушених прав по користуванню й розпорядженню своєю власністю.

Згідно зі ст. 659 ЦК України - продавець зобов'язаний попередити   покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається ( право наймача, право застави)

Відповідно до п.6 цього Договору - « ... продавець свідчить, що квартира до цього часу нікому не продана, не подарована, не заставлена, в спорі та під забороною не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не передана в , а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає. Продавець також свідчить, що договори оренди або найму з третіми особами на квартиру ,що відчужується , не укладались...»

Згідно ст. 814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Позивач не надав суду доказів того, що відповідач знав про те, що був укладений договір оренди між нею й продавцем квартири і тому взяв на себе обов'язки по цьому договору.

Позивачка не надала суду оригінал даного договору оренди, тому суд не може перевірити його дійсність. У цей час спірна квартира вільна.

Згідно ст. 1166 ЦПК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Договір був укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. і збитки на яких наполягає позивачка в розмірі 13 500 грн., які вона сплатила ОСОБА_3 не можуть бути стягнуті з відповідача, тому що він не учасник даного договору , з умовами цього договору не ознайомлений, гроші в розмірі 13500 грн. від позивачки ОСОБА_1. ніколи не одержував.

Позивачка має право пред'явити до ОСОБА_3. матеріальні претензії у випадку доведеності дійсності між ними договору, а також наявності незаконних дій з боку ОСОБА_3, які   направлені на обман позивачки.

Згідно зі ст.60 ЦК Україні -кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

3

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення суми за договором оренди, суд відмовляє в задоволенні інших вимог - моральної шкоди у розмірі 13500 грн., так як ці вимоги взаємозалежні від вимог про стягнення боргу і крім цього відповідач мав право вимагати усунення порушених прав по користуванню й розпорядженню своєю власністю.

Керуючись ст.ст. 1166,1167, 814 ЦК України 10-11, 60 ,209,212 ,214- 215 ,217 ,218   ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної  заяви   ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди про - відмовити .

Зняти арешт на кв. АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м .Харкова. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана - після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.