Копія

Справа № 1-68/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 31 березня  2010  року  Долинський  районний  суд  Кіровоградської  області  в  складі:

головуючого  судді                                                                        Бондарчука  Р.А.,

при  секретарі                                                                                 Олійник  Г.М.,

з  участю  прокурора                                                                     Мунтяна О.В.,    

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  місті  Долинська  справу  про  обвинувачення  

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина  України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, пільг немає, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4  невійськовозобов’язаного, працює приватним підприємцем, раніше не судимого,

у  скоєнні  злочинів,  передбачених  ст.172 ч.1, ст.175 ч.1 КК  України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний  скоїв: - грубе порушення законодавства про працю;   - безпідставну невиплату заробітної плати більш ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства .

Злочини  вчинено  при  слідуючих  обставинах:  

ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця № 883821, затвердженого Долинською районною державною адміністрацією від 18.01.2006 року будучи зареєстрованим фізичною особою – підприємцем, маючи дозвіл на зайняття підприємницькою діяльністю з переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації, будучи власником приміщення овочесховища по провулку Олега Кошового, 1-Б м. Долинська Кіровоградської області, організував та виробництво соняшникової олії під час якого використовував працю найманих робітників. Маючи реальну можливість узаконити трудові відносини з найманими працівниками, грубо порушив законодавство про працю – належно не уклавши та не зареєструвавши трудових договорів. Зокрема:

- всупереч  статті 43 Конституції України , якою передбачено, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожному громадянину гарантується захист від незаконного звільнення;

- всупереч ст. 24 КЗпП України, яким передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмові формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу;

- всупереч ст. 24-1 КЗпП України, яким передбачено, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа зобов’язана у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника на роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем проживання у порядку визначеному Міністерством праці та соціальної політики України;

- всупереч ст. ст. 50, 52, 54 КЗпП України, яка вказує на те, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень;

- всупереч ст. ст. 67, 71 КЗпП України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надається два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день. Робота у вихідні дні забороняється  –

    не сплачував відповідні внески до Пенсійного фонду України, інших фондів, податки з фізичних осіб,  належно не уклав та не зареєстрував трудові договори з найманими працівниками, збільшив тривалість робочого часу в денний та у нічний час, використовував найману працю у вихідні та святкові дні, без поважних причин свідомо не надавав щорічні відпустки. Таким чином грубо порушив основне конституційне право громадян на працю та соціальні гарантії  найманих працівників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4М, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20.  

Крім того ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця № 883821, затвердженого Долинською районною державною адміністрацією від 18.01.2006 року будучи зареєстрованим фізичною особою – підприємцем, маючи дозвіл на зайняття підприємницькою діяльністю з переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації, будучи власником приміщення овочесховища по провулку Олега Кошового, 1-Б м. Долинська Кіровоградської області, організував та виробництво соняшникової олії під час якого використовував працю найманих робітників, без належного укладання та реєстрації трудових договорів. Виконуючи функції з організації забезпечення роботи олійниці та підтримуючи правовідносини з найманими працівниками безпідставно порушив вимоги чинного законодавства України, щодо встановлених строків виплати заробітної плати, не зважаючи на те, що мав регулярні грошові надходження від діяльності олійниці, які ним було використано на господарські та інші особисті потреби . Зокрема, всупереч ст. 43 Конституції України, ст.ст. 15 ч.3, 21, 24 Закону України “Про оплату праці”, якими передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці, - в період з липня  по вересень 2010 року безпідставно не виплатив заробітну плату 19 працівникам вказаного підприємства, внаслідок чого станом на 01.10.2010 року заборгованість по заробітній платі становила 59828 грн., а саме: ,  ОСОБА_2 - 1800 грн., ОСОБА_3 - 1580 грн., , ОСОБА_4 - 1740 грн., ОСОБА_5 - 1820 грн., ОСОБА_6 - 3200 грн., ОСОБА_7 - 2060 грн., ОСОБА_8 - 2800 грн., ОСОБА_9 - 720 грн., ОСОБА_10 - 2950 грн., ОСОБА_11 - 1580 грн., ОСОБА_12 - 1500 грн., ОСОБА_13 - 5500 грн., ОСОБА_14В - 3000 грн., ОСОБА_15 - 1720 грн., ОСОБА_16 - 1800 грн., ОСОБА_17 - 2900 грн., ОСОБА_18 Н.Ю - 4969 грн., ОСОБА_19 - 4389 грн., ОСОБА_20 -16500 грн..      

    Допитаний в  судовому  засіданні  підсудний ОСОБА_1  вину  у  скоєнні  злочину  визнав  повністю,  суду  пояснив,  що 18.01.2006 року він зареєструвався, як фізична особа-підприємець, вид діяльності: «виробництво, переробка сільгосппродукції та її реалізація». Перед цим 15 грудня 2005 року він придбав приміщення овочесховища, яке розташоване по провулку О.Кошового, 1-Б м. Долинська, де встановив обладнання для переробки соняшникового насіння на олію. Весною 2007 року він почав виробляти олію, хоча сертифіката якості на олію він не мав. Ліцензії та інших дозвільних документів на реалізацію олії він не мав. Після реконструкції приміщення вказаного овочесховища на олійницю ввід об’єкта в експлуатацію не проводився, експертний висновок пожежного нагляду йому не видався, дозвіл санепідемстанції на об’єкт, виробництво олії йому не видався. Отриману олію реалізовував приватним підприємцям Кравченко м. Вінниця, приватному підприємцю ОСОБА_21 в м. Черкаси, та іншим підприємцям м. Кіровограда. В червні 2007 року він познайомився з  ОСОБА_20, якому запропонував працювати в нього на олійниці в якості керуючого олійницею, 18.07.07 він зареєстрував з ним  трудову угоду та вніс відповідний запис до його трудової книжки. В його обов’язки входило організація роботи олійниці, контроль за роботою працівників олійниці, ремонт обладнання та інші поточні обов’язки. Крім цього, він вів журнал обліку робочих змін, в якому зазначав дату зміни, прізвище працівників, що працюють, нарахування заробітної плати в залежності від відпрацьованих змін. Робота олійниці була організовано цілодобово у двох змінах, без вихідних. Перша зміна тривала з 8 годин ранку до 20 години вечора, без обідньої перерви. Працівники обідали по черзі під час виробничого процесу. Друга зміна працювала з 20 годин до 8 годин ранку. В кожну зміну заступала два-три працівники на прес та один працівник на фільтрацію. 03.03.08 він оформив на роботу ОСОБА_22, з якою уклав трудову угоду. Також упродовж 2008-2009 років він прийняв на роботу наступних працівників, з якими трудові угоди не укладав: ОСОБА_2, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_18, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_12, ОСОБА_8. Вказані особи працювали різні періоди і які саме точно не пам’ятає. Вони працювали робітниками олійниці і не були офіційно оформлені, трудові договори з ними були не укладалися. Заробітна плата виплачувалась на руки працівникам, без відрахувань до Пенсійного фонду, інших фондів та податкової інспекції. Контроль  за їх роботою здійснював ОСОБА_20, який проводив Інструктаж по техніці безпеки та вів журнал де робив відповідні записи про роботу. За час його роботи протягом 2009 року працівниками санітарно-епідеміологічної служби проведено 2 перевірки та складені протоколи про адміністративні правопорушення. Деякі працівники перед початком робіт пройшли медичний огляд. Доповнив, що реалізацією олії та макухи займався він особисто і давав згоду на прийом працівників на роботу та їх звільнення. Також особисто він сплачував заробітну плату двічі на місяць, з 10 по 15 число, та з 1 по 4 число кожного місяця. При цьому ОСОБА_20 зачитував йому з журналу дані про кількість відпрацьованих змін кожним працівником. За кожну зміну він платив по 80 грн., з послідуючим підвищенням заробітної плати до 120 грн. і за місяць в середньому заробітна плата складала близько 1500-2500 грн.. Крім цього,  в січні 2009 року він  придбав обладнання для фасування олії по пляшках з етикетками «Смак сонця», «Світанок», «Слобідка», які поставляв приватному підприємцю ОСОБА_21.  На вказану лінію він прийняв на роботу 3 працівників: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_35, пізніше десь через 6 місяців на роботу на вказаний цех він прийняв ще 3 працівників, ОСОБА_36, ОСОБА_12, ОСОБА_8, які пропрацювали близько 3 місяців, після чого він звільнив їх, тому, що не було потрібності в їх праці. Всі зазначені ним працівники працювали неофіційно.

На початку червня 2009 року працівниками управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА та Долинської МДПІ була проведена раптова перевірка олійниці, під час якої було виявлено незареєстрованих працівників. На усунення порушень, він уклав з ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_16 трудові угоди, які зареєстрував в районному центрі зайнятості та МДПІ. Решта працівників залишилось працювати неоформленим. Бухгалтерський облік офіційно працюючих здійснював сам. Офіційно в нього працювало лише 6 працівників. Починаючи з липня 2009 року він почав затримувати виплату заробітної плати, зокрема не виплатив заробітну плату за липень, серпень, вересень 2009 року. Він має заборгованість перед всіма працівниками, незалежно від офіційно укладених угод на загальну суму 60928 грн.. Вказана заборгованість існує за усною домовленістю з працівниками. Крім цього, він написав боргову розписку ОСОБА_20 та пообіцяв при можливості погасити вказану заборгованість. В той же час він направляв отримані прибутки на розрахунок за електроенергію використану олійницею, на придбання сировини та тари для олії, зокрема у 2009 року він сплатив міській раді 1686 грн. орендної плати за земельну ділянку на якій розташована олійниця, за липень жовтень 2009 року близько 4000 грн. податків та близько 76000 грн. плати за електроенергію. Реально він мав можливість сплатити зарплату, оскільки з приблизно 500 тис. грн.. зароблених товариством у 2009 році, на виплату заробітної плати працівникам направлено лише ј  вказаної суми, інші кошти використано на господарські та різні потреби олійниці, в тому числі його особисті. Хоч він як керівник розумів, що сплата заробітної плати повинна була здійснюватись в першочерговому порядку.

 Працівникам, які офіційно в нього працювали він нараховував мінімальну заробітну плату, яку сплатив, що піддержується відомостями. 28.10.2009 року через фінансові труднощі та борги він продав вказане овочесховище ОСОБА_21, жителю м. Черкаси, який пояснив, що тепер він є новим власником  приміщення, де на даний час здійснює виробництво олії. Продаж було здійснено формально за 103100 грн., проте коштів від угоди не отримав, хоча планував їх направити на виплату заробітної плати працівникам. При цьому ОСОБА_21 обіцяв в рахунок оплати повернути заборгованість працівникам по заробітній платі. Крім цього повідомив, що з невиплачених сум заборгованості він погасив близько 2 тис. грн., перед ОСОБА_17, також він пообіцяв що погасить до 12.02.2010 року ще 4 тис. а при можливості погасить ще більше.

Вину в скоєному визнав повністю оскільки маючи реальну можливість узаконити трудові відносини з найманими працівниками, але через складні фінансові труднощі цього не зробив, а що стосується офіційного працевлаштування найманих працівників, то мав намір їх оформити але  до проведення перевірки він не встиг всіх оформити. В скоєному щиро розкаявся. Визнав заявлені цивільні позови в повному обсязі та в разі отримання коштів за договором купівлі-продажу направити їх на погашення заборгованості, а також збирається працювати та найближчим часом погасити заборгованість. Просив  суд  суворо  його не  карати  та  надати  можливість своєю чесною працею довести виправлення та перевиховання.

Представник потерпілих ОСОБА_20 дав суду аналогічні свідчення стосовно обставин праці на олійниці у приватного підприємця ОСОБА_1. Заявлені в їх інтересах прокурором району цивільні позови підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Суд з’ясував, що всі учасники судового розгляду вірно розуміють зміст фактичних обставин справи та переконався в добровільності та істинності їх позиції. Їм було роз’яснено, що якщо докази не будуть досліджуватися, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи і розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового розгляду, в  порядку  ст.  299  КПК  України  суд  визнав  недоцільним  дослідження  доказів  стосовно  тих  фактичних  обставин  справи ,  які  ніким  не  оспорюються ,  обмежившись  вивченням  характеризуючих  даних  підсудного .  

Аналізуючи  всі  зібрані  по  справі  докази  та  оцінюючи  їх  в  сукупності,  суд  приходить  до  висновку ,  що  в  діях  ОСОБА_1 міститься  склад  злочинів:

-  передбаченого  ст.  172 ч.  1  КК  України  за  ознаками  скоєння  грубого порушення законодавства про працю;

- передбаченого ст.175 ч.1 КК України за  ознаками  скоєння  безпідставної невиплати заробітної плати більш ніж за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства .

При  обранні  міри  покарання  суд  враховує  характер  і  ступінь  суспільної  небезпечності  скоєного  злочину,  особу  винного, думку потерпілих, які не наполягали на суворій мірі покарання,  обставини  справи .  

Підсудний  ОСОБА_1 скоїв два злочини невеликої тяжкості,  тяжких  наслідків  не  настало,  щиро  розкаявся  у скоєному,  не відшкодував не сплачену заробітну плату,  не  працює, раніше не судимий, одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставин, що  обтяжують  відповідальність  підсудного  судом не встановлено.

Обставинами,  що  пом’якшує  відповідальність  підсудного  суд  визнає,  щире  каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

В зв’язку з  викладеним пом’якшуючою обставиною та даними про особу підсудного суд  дійшов  до  висновку  про необхідність призначення основного покарання  у вигляді позбавленням права обіймати посади, пов’язані з наймом та використанням праці найманих працівників та у вигляді позбавлення волі, а також додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій в установах, підприємствах та організаціях державної та комунальної форми власності. Проте суд вважає можливим  виправлення  підсудного  без  ізоляції  від  суспільства  із  застосуванням  до  нього  ст. ст. 75 , 76  КК  України .

Заявлені прокурором в інтересах потерпілих цивільні позови слід задовольнити повністю стягнувши з підсудного на користь потерпілих вказані суми, оскільки підсудний винний у скоєних злочинах.

Речові  докази  - документи, які долучені до матеріалів справи, відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України залишити зберігати при матеріалах справи.

Керуючись  ст. ст. 323 ,  324  КПК  України ,  суд , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати  винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 172 ч.1, ст.175 ч.1 КК  України та призначити покарання:

- за ст.172 ч.1 КК України у вигляді - позбавленням права обіймати посади, пов’язані з наймом та використанням праці найманих працівників терміном  2 роки;

- за ст.175 ч.1 КК України 1 (один) рік позбавлення  волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій в установах, підприємствах та організаціях державної та комунальної форм власності терміном 2 роки.

 На  підставі  ст. ст. 75,  76 КК  України,  звільнити  засудженого  від  відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з  випробуванням,  якщо він  протягом 1 року іспитового строку не  вчинить  нового  злочину  та  виконає  покладені  на  нього  обов’язки:

-   періодично  з’являтися  в  органи  кримінально – виконавчої  системи  для  реєстрації;

-   не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне  місце  проживання  без  дозволу  органу  кримінально – виконавчої  системи;

-   повідомляти  органи  кримінально – виконавчої  системи  про  зміну  місця  проживання ,  роботи  або  навчання.

Іспитовий  строк  рахувати  з  дня  оголошення  вироку.

У відповідності до ст.ст. 72, 75, 77 КК України залишити підсудному до відбування основне покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади, пов’язані з наймом та використанням праці найманих працівників терміном  2 роки, та додаткове покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій в установах, підприємствах та організаціях державної та комунальної форм власності терміном 2 роки, які слід виконувати окремо

Строк відбування додаткового покарання рахувати з дня оголошення вироку.

Міру запобіжного  заходу – підписку  про  невиїзд залишити в силі до  вступу  вироку  в  законну  силу.

Цивільний  позов прокурора Долинського району в інтересах потерпілих задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- ОСОБА_4 – 1740 грн.;

- ОСОБА_5 – 1820 грн.;

- ОСОБА_6 3200 грн.;

- ОСОБА_7 – 2060 грн.;

- ОСОБА_8 – 2800 грн.;

- ОСОБА_9 – 720 грн.;

- ОСОБА_10 – 2950 грн.;

- ОСОБА_11 – 1580 грн.;

- ОСОБА_12 – 1500 грн.;

- ОСОБА_13 – 5500 грн.;

- ОСОБА_14 – 3000 грн.;

- ОСОБА_15 – 1720 грн.;

- ОСОБА_16 – 1800 грн.;

- ОСОБА_17 – 2900 грн.;

- ОСОБА_18 – 4969 грн.;

- ОСОБА_19 – 4389 грн.;

- ОСОБА_20 – 16 500 грн.;

- ОСОБА_2 – 2300 грн.;

- ОСОБА_37 – 1580 грн.

Речові  докази  - документи, які долучені до матеріалів справи, відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України залишити зберігати при матеріалах справи.

Вирок  може  бути  оскаржений  в  апеляційному  порядку  протягом  15  діб  з  моменту  його  проголошення.

Головуючий  суддя: (підпис).

Копія вірна.

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                                                          ОСОБА_38