Справа № 147/412/20

Провадження № 33/801/691/2020

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошина Т. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником Красіловським Вадимом Олександровичем, на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 03 серпня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у Тростянецькому ОРВК,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом №2617-VIII), та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 гривень 40 копійок.

Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням, 05.05.2020 о 19 год. 45 хв. в смт Тростянець по вул. Макаренка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ - 2101, державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах з порожнини рота алкоголю. Згідно з висновком медичного огляду №105 водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Результат тесту 0,47‰. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та зазначив, що 05.05.2020 він не вживав алкогольних напоїв та керував автомобілем у тверезому стані. Зазначив, що в цей день пив кефір, перехвилювався та можливо саме це стало причиною підвищеного вмісту алкоголю в його організмі. У протоколі про адміністративне правопорушення та на відеозаписі повідомив про те, що вживав алкоголь від хвилювання.

Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази у сукупності, суд дійшов до висновку про те, що такі докази узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою звільнити його від адміністративної відповідальності.

Зокрема вказує, що 05.05.2020 копію протоколу та акта медичного обстеження скаржнику надано не було. А тому невжиття поліцейським дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги тягне за собою закриття справи про адміністративне правопорушення. Натомість поліцейським незаконно проведено дії спрямовані на медичний огляд, притягнення до адміністративної відповідальності та складання протоколу, чим порушено його право на захист, яке передбачене ст. 268 КУпАП, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Вважає, що суд порушив його права, а також вимоги ст. 251, ч. 1 ст. 268, ч. 1 ст. 271 КУпАП, чим значно відступив від принципів повноти, всебічності та об`єктивності судового розгляду та порушив п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», де зазначено, що необхідно звернути увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Враховуючи наведене, а також невизнання скаржником вини в судовому порядку, для повного і неупередженого розгляду справи, суд повинен був викликати в судове засідання безпосередньо чергового лікаря Тростянецької ЦРЛ, який близько 20 год. 20 хв. 05.05.2020 проводив медичне обстеження на вміст алкоголю, наркотичних і лікарських препаратів у скаржника.

Також вказує, що у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а також те, що він відмовився від проходження медичного огляду. Натомість скаржник особисто декілька разів наполягав на проходженні такого огляду у присутності двох свідків, на що поліцейські безпідставно йому відмовили, спрямували останнього до медичного закладу, чим грубо порушили вимоги ст. 266 КУпАП. У матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема жодних документів з приводу притягнення скаржника до адміністративної відповідальності останньому надано не було, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я.

Оскільки ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, судом було ініційоване питання про виклик до суду для допиту як свідка начальника СРПП №1 Тростянецького ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 , а також свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд ґрунтував свою позицію лише на долучених до адміністративної справи матеріалах, що не були надані для ознайомлення скаржнику, за відсутності свідків, понятих та фельдшера Тростянецької ЦРЛ, позбавивши останнього права на захист з метою не порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності через завантаженість судової системи.

Також звертає увагу, що враховуючи, що адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції було скасовано, тому слід вважати, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020 має зворотну силу, тобто поширюється і на правопорушення, вчинені до 01.07.2020. Таким чином на момент призначення і розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції була відсутня норма, яка встановлювала адміністративну відповідальність за керування особою транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Красіловський В. О. підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

ОСОБА_1 суду пояснив, що його зупинили працівники поліції у зв`язку з тим, що на машині були пошкодження. Під час розмови поліцейський повідомив йому, що за наявності відповідних ознак вважає, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці, або в закладі охорони здоров`я. Оскільки він більше довіряв лікарям, погодився проїхати з ними в лікарню. В лікарні медсестра взяла одноразовий мундштук, вставила його в прибор і запропонувала в нього подути. Прибор показав 0,47 проміле і працівники поліції повідомили, що будуть складати протокол, копію якого йому після складання надали. Забрали посвідчення водія та видали тимчасовий дозвіл на право керування. Також зазначив, що записуючи в протоколі пояснення, що випив слабоалкогольні напої - себе оговорив, оскільки в такій ситуації опинився вперше.

В судове засідання 28.09.2020 о 09.15 год. ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що відповідно до положень ст. 286 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Захисник Красіловський В. О. надав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки знаходиться у відпустці. Проте суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки суд узгоджував дату та час засідання із захисником, за клопотанням захисника вже відкладав розгляд справи, а тому повторне відкладення розгляду справи значно порушить строки апеляційного перегляду, визначені ст. 294 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Як встановлено з матеріалів справи, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 516278 від 05.05.2020, з якого судом встановлена дата, час і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

За змістом частин 3, 4 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 516278 від 05.05.2020, підписаного ОСОБА_1 , останній був ознайомлений з його змістом, права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз`яснені. Будь-яких зауважень щодо його змісту чи клопотань він не заявляв, надав свої письмові пояснення по суті порушення.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 17 розділу III Інструкції визначено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищевказаному висновку.

Висновок Тростянецької ЦРЛ № 105 від 05.05.2020 засвідчений підписом лікаря, який проводив огляд з прикладанням печатки медичної установи, а тому суд не вбачає законних підстав ставити під сумнів висновки медичного обстеження, який свідчить, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем під впливом наркотичного сп`яніння, що заборонено Правилами дорожнього руху. Доводів на спростування його правильності останній суду не надав.

Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення не містить розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи. Протокол про адміністративне правопорушення складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч. 1 ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Зазначене підтверджується і оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, що міститься на ДВД диску (а. с. 8). Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) не надано.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що суд повинен був викликати в судове засідання безпосередньо чергового лікаря Тростянецької ЦРЛ, який близько 20 год. 20 хв. 05.05.2020 проводив медичне обстеження на вміст алкоголю, наркотичних і лікарських препаратів у скаржника, медичних сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також як свідка начальника СРПП №1 Тростянецького ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Проте цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

Суд апеляційної інстанції не знайшов підтвердження доводів апелянта щодо порушення його процесуальних прав при розгляді справи судом першої інстанції, а порушення вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості апелянта у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, відсутні.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 03 серпня 2020 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником Красіловським Вадимом Олександровичем, залишити без задоволення.

Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 03 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко