ВІЙСЬКОВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2009 року м. Феодосія

Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням

судді Лівійського С. В.

при секретарі Гальчевій О.С.

за участю помічника військового прокурора Феодосійського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Злобіна М. Ю., захисника-адвоката Кірюхіна CO. та підсудного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Феодосійського гарнізону кримінальну справу за обвинуваченням колишнього майора військової частини А 2934 ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Феодосія Автономної Республіки Крим, українця, громаданина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, розведеного, на військовій службі з листопада 1986 року, в тому числі на офіцерських посадах з червня 1992 року до листопада 2007 року, що мешкає за адресою: Автономна АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України. Судовим слідством військовий суд

встановив:

В період з 12 грудня 2006 року по 26 квітня 2007 року ОСОБА_2, в наслідок несумлінного відношення, неналежно виконував обов'язки командира військової частини, не перевірив достовірність даних у видаткових касових ордерах № № 203, 205, 207 від 18 грудня 2006 року, № 4 від 31 січня 2007 року, № № 11 і 13 від 01 лютого 2007 року, завіривши їх власним підписом, не перевірив достовірність та не виявив необгрунтовано збільшені суми касових та фактичних видатків у звіті про виконання загального фонду кошторису за січень 2007 року та не організовував внутрішній фінансовий контроль, що спричинило інтересам держави істотну шкоду у вигляді вчинення підлеглим військовослужбовцям низки посадових злочинів.

В суді захисником-адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_2, відповідно до ст. 48 КК України, від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки та закриття провадження в кримінальній справі відносно нього на підставі ст. 7 КПК України.

 Підсудний в судовому засіданні повністю визнав себе винним у скоєному, не заперечував проти закриття кримінальної справи і просив звільнити його від кримінальної відповідальності.

Суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

Таким чином, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в недбалому ставленні військової службової особи до служби, яке заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України.

Між тим, в судовому засіданні встановлено, що підсудний вперше вчинив злочин середньої тяжкості, повністю визнав свою вину, щиро покаявся, командуванням характеризувався з позитивного боку та на даний час звільнений з військової служби в запас.

З урахуванням наведених обставин та висновку прокурора, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи особу ОСОБА_2 не можна вважати суспільно небезпечною, а тому його можливо звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.

Наслідки закриття справи з нереабілітуючих підстав обвинуваченому в суді роз'яснені і він з їх настанням погодився.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 282 КПК України військовий суд,

постановив:

Клопотання захисника-адвоката задовольнити.

Відповідно до ст. 48 КК України звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України.

На підставі ст. 7 КПК України, провадження в кримінальній справі відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України закрити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, підписку про невиїзд, скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферопольського гарнізону.