Справа № 2-а -09/2010 року.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2010 року. смт. Демидівка.
Демидівський районний суд, Рівненської області.
Одноособово суддя Зозуля П.Г.,
при секретарі Ковальській Л.С.,
за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єктів владних повноважень міського відділення Державної автомобільної інспекції України Кам’янець-Подільського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, інспектора адміністративної практики ВДАІ Мельника Руслана Петровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ №100137 від 28 січня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И В:
У позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ВХ №100137 від 28 січня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП винесену відносно нього та закрити провадження у даній адміністративній справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28 січня 2010 року інспектор адміністративної практики ВДАІ міста Кам’янець-Подільського Мельник Р.П. виніс постанову серії ВХ №100137, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП – штрафу у сумі 425 гривень за те, що він керуючи автомобілем ЗІЛ-5301 АО і рухаючись по вулиці Північній у місті Кам’янець-Подільський з правового ряду зробив поворот ліворуч при односторонньому русі.
Дану постанову вважає такою, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи і підлягає скасуванню, оскільки 28 січня 2010 року він жодних порушень правил проїзду перехресть не вчинив. Цього дня він виконував рейс по доставці товару в комерційний банк “ПриватБанк”. Рухався по вулиці Північній міста Кам’янець-Подільського на в'їзді до якої встановлено знак 3.3 Правил дорожнього руху України “Рух вантажних автомобілів заборонено”. Однак, будь-якого порушення він не вчинив, оскільки, дія даного знака не розповсюджується на транспортні засоби, які обслуговують підприємства, розташовані у зоні дії даного знака. Зазначене у постанові порушення він взагалі не вчиняв. Позивач вважає, що заначена постанова винесена з порушенням вимог ст.33 КУпАП так як відповідач при винесенні постанови не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника та інші обставини. Крім того, відповідач порушив права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, оскільки, позивача не ознайомили з матеріалами справи, позбавили права дати пояснення по суті правопорушення та заявити клопотання, користуватися правовою допомогою. Про дану постанову позивачу взагалі не повідомили. Дізнався він про неї тільки 5 березня 2010 року, коли поштою отримав її копію. Таким чином, строк для звернення до суду з позовом про захист своїх прав він не пропустив.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав.
Відповідачі на судовий розгляд справи не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили, хоч про дату, місце та час розгляду справи були належним чином повідомлені судовими повістками, що стверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення, судових повісток ( а.с.15, 17, 18).
Заслухавши показання позивача, дослідивши матеріали справи, чинне законодавство суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення. Для встановлення зазначених обставин, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено у ст.278 КУпАП. Інспектор адміністративної практики
Мельник Р.П., приймаючи рішення по даній адміністративній справі, не виконав зазначені вимоги закону, виніс рішення без участі ОСОБА_1 і не вручив йому копії даної постанови. Як видно з матеріалів справи, позивачу не вручили і копії протоколу про адміністративне правопорушення, що позбавило його права знати у чому його вина. Відповідач кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КупАП, не вказавши, які ж пункти Правил дорожнього руху України він порушив. Крім того, у постанові невірно вказано його прізвище – замість ОСОБА_1, заначено “ОСОБА_1” (а.с.2).
При підготовці даної справи до судового розгляду, ухвалою від 11 березня 2010 року суд витребував від відповідача адміністративну справу відносно ОСОБА_1, а також відомості, що характеризують дільницю вулиці, де було зафіксовано правопорушення, наявні на той час дорожні знаки та розмітка проїзної частини, що регулювали дорожній рух на даній вулиці.
Незважаючи на ухвалу суду, відповідачами не надано суду витребувані документи і не повідомлено суд про причини їх ненадання.
Позивач, виконуючи вимоги суду, надав витребувані ухвалою суду письмові докази:
• посвідчення про відрядження, видане ОСОБА_1, з якого слідує, що позивач 28 січня 2010 року був відряджений в місто Кам’янець-Подільський (а.с.19);
• акт приймання- передачі виконаних робіт, який свідчить, що ОСОБА_1 здав два сейфи приватному акціонерному товариству комерційний банк “ПриватБанк”, розташованому по вулиці Кориатовичей,9 у місті Кам’янець-Подільському та технічне завдання №762 на виготовлення сейфів з зазначенням адрес філій банку, з яких слідує, що філії банку розташовані на вулицях Шевченка, Коріатовичей,9, Коріатовичей,50, Соборна, Пушкіна, Огієнка, Червоноармійській (а.с.20-22).
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ч.6 ст.71 КАС України слідує, що у випадку коли особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть суду докази для підтвердження обставин на які посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З поданих позивачем і досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що постановою інспектора адміністративної практики ВДАІ Мельника Р.П. від 28 січня 2010 року ОСОБА_1. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - піддано штрафу в сумі 425 гривень за те, що останній порушив правила проїзду перехресть, здійснив поворот ліворуч з правої смуги при односторонньому русі (а.с.2).
Відповідальність за ч.2 ст.122 КупАП наступає у випадку порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортник засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідачами у справі не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 28 січня 2010 року рухаючись по вулиці Північній міста Кам'янець-Подільського проїхав через перехрестя, чи є таке перехрестя на даній вулиці і які засоби регулювання руху є на даному перехресті, якщо воно є.
Відповідачі матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та відомостей щодо характеристики ділянки вулиці чи перехрестя, де рухався на автомобілі позивач, наявності на даний ділянці дороги засобів регулювання руху (дорожніх знаків, дорожньої розмітки), суду не надали. У зв'язку з цим, наявні у матеріалах справи докази стверджують про відсутність у діях позивача порушень Правил дорожнього руху.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП 28 січня 2010 року у місті Кам'янець-Подільському на вулиці Північній не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому постанова винесена відносно нього 28 січня 2010 року з цього приводу підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі про про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 4, 6, 8-12, 71, 138, 158, 163, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до суб’єктів владних повноважень суб’єктів владних повноважень міського відділення Державної автомобільної інспекції України Кам’янець-Подільського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, інспектора адміністративної практики ВДАІ Мельника Руслана Петровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ №100137 від 28 січня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Постанову інспектора з адміністративної практики відділення Державної автомобільної інспекції міста Кам’янець-Подільського Мельника Руслана Петровича серії ВХ №100137 від 28 січня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 гривень скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Демидівський районний суд, шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження постанови, з подальшим поданням у двадцятиденний строк апеляційної скарги.
Суддя: П.Г. Зозуля.