Справа № 2 – а - 07/2010 року.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2010 року. смт. Демидівка.
Демидівський районний суд, Рівненської області.
Одноособово суддя Зозуля П.Г.,
при секретарі Ковальській Л.С.,
за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) в Демидівському районі Рівненської області про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, -
В С Т А Н О В И В:
У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати причину пропущення строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити його. Визнати протиправним та скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області від 23 грудня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.1651 КУпАП за порушення вимог п.6 ч.2 ст.17 та ч.6 ст.20 Закону України «Про обов’язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 23 грудня 2009 року начальником управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області на нього було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.1651 КУпАП, піддано штрафу у сумі 255 гривень за порушення норм п.6 ч.2 ст.17 та ч.6 ст.20 Закону України «Про обов’язкове державне пенсійне страхування», а відносно Глибокодолинської сільської ради за ці ж порушення застосовано фінансові санкції. З прийнятим суб’єктом владних повноважень рішенням він не погодився і оскаржив його до Головного управління ПФУ в Рівненській області. Головне управлінні ПФУ в Рівненській області його заяву залишило без задоволення. З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся з скаргою до ПФУ, де його скаргу було задоволено, а рішення управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області від 23 грудня 2009 року про застосування фінансових санкцій, передбачених п.7 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», скасовано. Після отримання відповіді ПФУ, ОСОБА_1 Звернувся до Головного управління ПФУ в Рівненській області з заявою про поновлення строку на оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення та з скаргою про скасування зазначеної постанови, оскільки ПФУ не знайшов у його діях, як сільського голови, будь-якого порушення пенсійного законодавства. Однак, і на цей раз йому відмовили, що змусило його звернутися до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення. З цієї причини позивач вважає, що строк на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав він не пропустив. Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.1651 КУпАП вважає незаконною, оскільки, зазначених у цій нормі закону порушень він не вчиняв, а протокол складений відносно нього за актом документальної перевірки сільської ради, не відповідає вимогам закону так як був складений 11 грудня 2009 року, тобто з порушенням строків, визначених у п.7 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Не дивлячись на те, що він оскаржував дії управління ПФУ в Демидівському районі до вищестоящих органів ПФУ, відповідач направив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення на виконання і Держана виконавча служба незаконно стягнула з нього штраф у подвійному розмірі у сумі 510 гривень.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав.
Представник відповідача Кондратюк Марія Леонтіївна позов не визнала і показала, що ПФУ дійсно скасував рішення управління ПФУ в Демидівському районі Рівненської області про накладення фінансових санкцій на Глибокодолинську сільську раду, оскільки не знайшов порушень норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в діях сільського голови ОСОБА_1, однак, позивач пропустив строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав і з цієї підстави його позов слід відхилити, оскільки, наведені ним причини пропуску строку не можна вважати поважними. Позивач знав про накладений на нього штраф і мав можливість оскаржити його в установлені законом строки.
Заслухавши показання сторін, дослідивши матеріали справи, чинне законодавство суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
16 листопада 2009 року була проведена планова перевірка Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів за період з 1 червня 2006 року по 30 вересня 2009 року і надання достовірних відомостей до управління ПФУ в Демидівському районі а період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. По результатах даної перевірки складено акт №34 від 16 листопада 2009 року, оскільки, перевіряючі виявили, на їх думку, недостовірні дані, заявлені у документах обов’язкової звітності, що є порушенням п.9 ч.7 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В результаті чого, платником непропорційно перераховувалися страхові внески до ПФУ (а.с.3-7).
На підставі зазначеного акту відносно сільського голови Глибокодолинської сільської ради ОСОБА_1 11 грудня 2009 року складено протокол №13 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1651 КУпАП, а до сільської ради рішенням №257 від 18 листопада 2009 року застосовані фінансові санкції на суму 7714 гривень 41 копійку (а.с.8-9). 23 грудня 2009 постановою начальника управління ПФУ в Демидівському районі ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1651 КУпАП – піддано штрафу у сумі 255 гривень (а.с.10-11).
ОСОБА_1 в установлені законом строки оскаржив рішення управління ПФУ України в Демидівському районі до головного управління ПФУ в Рівненській області, яке своїм рішенням №4642/11 від 16 грудня 2009 року скаргу залишило без задоволення, а дії управління ПФУ в Демидівському районі визнало законними. Дане рішення позивач від імені сільської ради оскаржив до ПФУ. Розглянувши скаргу, ПФУ 25 січня 2010 року вирішив: 1. Скаргу задовольнити. 2. Рішення управління пенсійного фонду України в Демидівському районі про застосування фінансових санкцій №257 від 18 листопада 2009 року, передбачених п.7 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірі 7714 гривень 41 копійку, скасувати. 3. Рішення Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області про результати розгляду скарги від 16 грудня 2009 року №4642/11 в частині залишення рішення управління ПФУ України в Демидівському районі Рівненської області про застосування фінансових санкцій №257 від 18 листопада 2009 року без змін, скасувати. Це рішення є остаточним, подальшому адміністративному оскарженню не підлягає але може бути оскаржене в судовому порядку (а.с.12-14).
Отримавши рішення ПФУ, позивач 3 лютого 2010 року (а.с.19) звернувся з заявою до начальника управління пенсійного фонду України в Демидівському районі про скасування постанови від 23 грудня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення та повернення незаконно стягнутих з нього коштів, однак, відповідач у задоволенні його скарги відмовив. З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 Звернувся до головного управління ПФУ в Рівненській області з заявою про поновлення строків оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення та з скаргою про скасування постанови від 23 грудня 2009 року, однак, його заяву та скаргу головне управління ПФУ в Рівненській області залишило без задоволення (а.с.15-18).
Відповідно до ч.4 ст.99 КАС України, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Оскільки, Законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачена можливість досудового врегулювання спорів, і позивач скористався цим порядком, то суд вважає причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав поважною.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2009 року слідує, що відповідно до акту про результати планової перевірки №34 від 16 листопада 2009 року встановлено непропорційне перерахування страхових внесків до ПФУ за період лютого, липня, серпня, вересня та жовтня 2008 року і січня, серпня та вересня 2009 року, що є порушенням п.6 ч.2 ст.17 та ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Внаслідок порушення пенсійного законодавства України Пенсійному фонду України заподіяно шкоду у вигляді непропорційно сплачених страхових внесків на суму 15428 гривень 82 копійки.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані, зазначено у ч.6 ст.20 цього ж Закону, сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом до сільських рад є місяць. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
Як видно з акту планової перевірки №34 від 16 листопада 2009 року (а.с.3-7), фактів сплати страхових внесків у строки, що перевищують 20 днів після закінчення відповідного базового звітного періоду, не встановлено. Страхові внески сплачувалися по мірі надходження і виплати коштів на заробітну плату, що повністю відповідає вимогам ч.6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Тому посилання відповідача на несвоєчасну сплату авансових платежів безпідставні, оскільки в даному випадку мала місце сплата страхових внесків за відповідний базовий період в установлені строки.
Відповідальність за ч.1 ст.1651 КУпАП наступає у випадку приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу) на яку нараховуються страхові внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація платника страхових внесків; ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1651 КУпАП.
Посилання позивача на п.6 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як на підставу незаконності протоколу №13 від 11 грудня 2009 року, який був складений у строк більше п'яти днів після закінчення акту перевірки сільської, суд до уваги не приймає, оскільки положення даної статті стосуються прийняття рішень щодо фінансових санкцій. Строки складання протоколів про адміністративні правопорушення регулюються іншими законодавчими актами, а саме – КУпАП.
Враховуючи наведене, на підставі Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статей 1651, 247 КУпАП, керуючись статтями 8-12,99,100,159-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову начальника управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області від 23 грудня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.1651 КУпАП – штрафу у сумі 255 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги чи заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2010 року.
Суддя: П.Г. Зозуля.
Справа №2 – а - 07/2010 року.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2010 року. смт. Демидівка.
Демидівський районний суд, Рівненської області.
Одноособово суддя Зозуля П.Г.,
при секретарі Ковальській Л.С.,
за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) в Демидівському районі Рівненської області про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, -
Враховуючи наведене, на підставі Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статей 1651, 247 КУпАП, керуючись статтями 8-12,99,100,159-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову начальника управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області від 23 грудня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.1651 КУпАП – штрафу у сумі 255 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги чи заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги.
Повний текст постанови буде виготовлено 14 квітня 2010 року.
Суддя: П.Г. Зозуля.