Цивільна справа № 2-6111/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі:  Романовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Комерційного Банку «Київ» про стягнення суми неповернутого депозиту, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Акціонерного Комерційного Банку (АКБ) «Київ» про стягнення з відповідача внесених грошових коштів на депозит у розмірі 22800, 0 дол. США.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 16 липня 2008р. між сторонами було укладено договір № 2711 про банківський вклад «Золота хвиля», за яким відповідач прийняв від позивачки грошові кошти у розмірі 20000, 75 дол. США на строк 6 місяців з 16 липня 2008р. по 16 січня 2009р., процентна ставка по вкладу була встановлена у розмірі 15, 0 % річних. 28 серпня 2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 2711 від 16 липня 2008р., відповідно до якої позивачкою було додатково ще розміщено 3000, 0 дол. США, загальна сума внеску складає 23000, 75 дол. США.

Після закінчення строку дії договору позивачка звернулася до відповідача з заявою про видачу їй внесених грошових коштів, згідно з випискою з банківського рахунку - вихідний залишок складає 22800, 0 дол. США, оскільки численні звернення позивачки, як в усному так, і в письмову порядку до керівництва банку з проханням повернути грошові кошти залишені без задоволення, по теперішній час грошові кошти їй не повернуті, позивачка вважає, що відмова відповідача про задоволення її вимог про повернення вкладу та нарахованих процентів є незаконною та безпідставною, а тому вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов, з викладених в ньому підстав та просив суд його задовольнити.

Відповідач про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судові засідання представник не з'являвся, про поважність причин неявки суд не повідомляв та не просив розглядати справу у його відсутність, заперечення проти позову не подавав.

Представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з п. 1) ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно ст. 55 цього Закону відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 16 липня 2008р. позивачка ОСОБА_1 уклала з відповідачем АКБ «Київ» договір № 2711 про банківській вклад «Золота хвиля», за яким відповідно до п. 1.1-1.4 договору відповідач прийняв від позивачки грошові кошти в розмірі 20000, 75 дол. США, що підтверджується матеріалами справи на строк з 16 липня 2008р. по 16 січня 2009р. включно, зі сплатою процентів у розмірі 15, 0 % річних.

28 серпня 2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору № 2711 і позивачкою додатково було розміщено 3000, 0 дол. США.

Відповідно до п. 3.3.1 договору по закінченні строку, на який був залучений банківський вклад (депозит) вкладник має право отримати суму банківського вкладу (депозиту) та нарахованих процентів згідно з умовами договору.

В свою чергу, згідно з п. 3.2.3. договору банк (відповідач) зобов'язується після закінчення строку, на який був залучений банківський вклад (депозит) повернути вкладнику суму банківського (депозиту) та нарахованих несплачених процентів шляхом зарахування на поточний/поточний картковий рахунок вкладника, відкритий в АКБ «Київ» МФО 322498, в день повернення банківського вкладу (депозиту), вказаного в п. 1.2 договору, тобто 16 липня 2009р.

Судом достовірно встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що після закінчення строку дії договору вкладу, який було укладено між сторонами, відповідачем було повернуто позивачці не всю суму депозиту, повернення решти суми у розмірі 22800, 0 дол. США, відповідно до виписки з банківського рахунку позивачки, відповідачем здійснено не було.

Посилання сторони відповідача в позасудовому порядку, що підставою відмови у поверненні позивачці грошового вкладу та нарахованих процентів є те, що Постановою Правління НБУ в банку була призначена тимчасова адміністрація, а також відповідно до ч. 1, 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації строком з 09 лютого по 09 серпня 2009р. і заборону повертати вклади - не може судом прийнято до уваги, оскільки відповідно до постанови Правління НБУ від 06 серпня 2009р. № 465 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10 серпня 2009р. до 09 лютого 2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених НБУ, крім того, норми ст. 1060 ЦК України не скасовані і не змінені законодавчим органом.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У відповідності з ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

За змістом ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки недоотриману нею суму грошового вкладу (депозиту) у розмірі 22800, 0 дол. США підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» з відповідача АКБ «Київ» на користь позивачки підлягає стягненню збір на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30, 0 грн., а також з відповідача АКБ «Київ» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1700, 0 грн., при цьому судом враховано, що на час ухвалення рішення по справі, за курсом НБУ 100 дол. США = 799, 7 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 211 - 215, 218, 223-228, 294 ЦПК України; ст. ст. 19, 41 Конституції України; ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 319, 321, 525, 526, 1058, 1060, 1074 ЦК України, ст. ст.. 47, 55, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного Комерційного Банку «Київ» про стягнення суми неповернутого депозиту - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного Комерційного Банку «Київ» на користь ОСОБА_1 депозитний вклад у розмірі 22800, 0 /двадцять дві тисячі вісімсот/ доларів США, згідно Договору № 2711 про банківський вклад «Золота хвиля» у доларах США з виплатою процентів щомісячно від 16 липня 2008р., які обліковуються на банківському рахунку НОМЕР_1

Стягнути з Акціонерного Комерційного Банку «Київ» на користь ОСОБА_1 витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30, 0 /тридцять/ грн.

Стягнути з Акціонерного Комерційного Банку «Київ» в дохід держави судовий збір у розмірі 1700 /одна тисяча сімсот / грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.