КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/580/20

Провадження №2/319/293/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Куриленко Т.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Кравченко Сергій Іванович, до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики від 02 травня 2019 року,

в с т а н о в и в:

20 липня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) грошові кошти за договором позики від 02.05.2019 у розмірі: основної суми заборгованості 291 500 грн, 3% річних - 6451,23 грн, індексації на індекс інфляції у розмірі - 7051,38 грн, неустойки - 291500,00 грн, а всього 596502,61 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02.05.2019 між ним та відповідачем укладено Договір позики (далі - договір), який був посвідчений 02.05.2019 приватним нотаріусом Туріченко О.М. та зареєстрований за №406. За умовами вказаного договору позивач (позикодавець) надав, а Відповідач (Позичальник) отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 291 500,00 грн. в якості позики з терміном виплати боргу до 01 жовтня 2019 року. Відповідно до укладеного договору сума позики у розмірі 291 500,00 грн. одержана позичальником в повному обсязі в день підписання договору (тобто 02.05.2019), що підтверджується підписом ОСОБА_2 у договорі згідно з пунктами 1.2 та 1.3 Договору позики від 02.05.19. Таким чином, ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання з надання позики відповідачеві. Пунктом 2 укладеного договору встановлено, що сторони за цим договором домовились про наступне: а) договір позики є безпроцентним і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності жодної зі сторін; б) остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 01 жовтня 2019 року; в) виконання зобов`язання за договором має бути здійснено готівкою за місцем проживання позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем, що підтверджується власноруч написаною розпискою; г) розрахунки здійснюються сторонами у національній валюті України - гривні, у сумі 291 500, 00 грн, що еквівалентно 11 000 доларів США, виходячи з встановленого комерційного валютного обміну на день посвідчення цього договору. Незважаючи на досягнуту домовленість, на момент подання позову до суду грошові кошти в сумі 291 500,00 грн, які отримані відповідачем за договором позики від 02.05.19, не повернуті позивачеві у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача - адвокат Кравченко С.І. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подавав, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Судові повістки, які направлені поштою за зареєстрованим місцем проживання відповідачем не отримуються, однак в силу ч.8 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) вони вважаються врученими відповідачу.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (постановляє заочне рішення), відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК.

За відсутності заперечень позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши докази і пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

02.05.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. 02.05.2019 та зареєстрований в реєстрі за №406 (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач передав у власність відповідачу грошові кошти в сумі 291 500, 00 грн, що еквівалентно 11 000,00 доларів США, які останній зобов`язався повернути до 01 жовтня 2019 року (а.с. 12).

Згідно з п. 1.2 договору сума позики одержана особисто відповідачем ОСОБА_2 в день підписання цього договору, про що він свідчить підпис на тексті договору (а.с. 14).

Відповідно до п. 1.3 договору факт одержання грошей підтверджується підписом позичальника на договорі (а.с. 12).

Крім того, згідно з п. 2 договору сторони за цим договором домовились про те, що:

а) договір позики є безпроцентним і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності жодної зі сторін;

б) остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 01 жовтня 2019 року;

в) виконання зобов`язання за договором має бути здійснено готівкою за місцем проживання позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем, що підтверджується власноруч написаною розпискою;

г) розрахунки здійснюються сторонами у національній валюті України - гривні, у сумі 291 500,00 грн, що еквівалентно 11 000 доларів США, виходячи з встановленого комерційного валютного обміну на день посвідчення цього договору (а.с. 12).

Статтею 1046 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК).

Частиною першою статті 1048 ЦК передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Частиною першою статті 1049 ЦК передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач дійсно взяв на себе грошове зобов`язання за договором позики від 02.05.2019, яке в подальшому порушив: добровільно та у визначений строк не повернув надані позивачем грошові кошти.

27.06.2020 позивачем направлено відповідачу вимогу за вих. №27/06/2 про необхідність сплати заборгованість за Договором позики від 02.05.2019 з урахуванням суми інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3% річних за весь період заборгованості грошового зобов`язання та неустойки за час прострочення, однак станом на час подання позову ОСОБА_2 відповіді на вказану вимогу не надав, грошові кошти за Договором позики від 02.05.2019 не повернув.

З огляду на зазначене, останній зобов`язаний сплатити позивачу суму основного боргу, з урахуванням сум, визначених договором і частиною другою статті 625 ЦК.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12.

У частині другій статті 625 ЦК прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому у даній справі 3% річних мають бути нараховані на суму заборгованості 291 500,00 грн за період з 02.10.2019 року по 27.06.2020, що становить 6457,19 грн, виходячи з наступного:

-за період з 02.10.2019 до 31.12.2019 в сумі 2 180,26 грн (сума тіла кредиту х процентну ставку / 365 х кількість днів прострочки = 291 500,00 x 3 %/365 x 91)

-за період з 01.01.2020 до 27.06.2020 в сумі 4 276,93 грн (сума тіла кредиту х процентну ставку / 366 х кількість днів прострочки = 291 500,00 x 3 %/366 x 179).

Оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення 3% річних за цей період в меншому розмірі, тому суд задовольняє зазначене відшкодування в межах позовних вимог в сумі 6451,23 грн.

Пунктом 4 укладеного договору сторони узгодили, що позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в термін і у порядку, передбаченому чинним законодавством України та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати семи відсотків неустойки від простроченої суми за кожен день прострочки.

З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню грошові кошти з урахуванням суми інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, яка за період з 02.10.2019 по 27.06.2020 становить 7 051,38 грн. та розрахована наступним чином:

Індекс інфляції за період з 02.10.2019 - по 27.06.2020 становить (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) = 1.02623468

Інфляційне збільшення: 291 500,00 x 1.02623468 - 291 500,00 = 7 647,41 грн.

Оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення індексу інфляції за цей період в меншому розмірі, тому суд задовольняє зазначене відшкодування в межах позовних вимог в сумі 7051,38 грн.

Крім того, пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Як зазначалось договором між сторонами (пункт 4) неустойка встановлена на рівні семи відсотків від простроченої суми за кожен день прострочки.

Таким чином, неустойка за період з 02.10.2019 по 27.06.2020 (270 днів) становить 5509350,00 грн (291500,00 грн. х 7% х 270 = 5 509 350,00 грн).

Позивачем неустойка обмежена сумою існуючого боргу 291 500,00 грн, тому стягненню з відповідача підлягає сума в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики в сумі 291500,00 грн, 3 % річних від суми боргу в сумі 6451,23 грн, індекс інфляції в сумі 7051,38 грн, неустойка в сумі 291500,00 грн, а всього 596 502,61 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5965,03 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 551, 611, 625, 631, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики від 02 травня 2019 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики від 02 травня 2019 року в сумі 291 500,00 грн, 3 % річних від суми боргу в розмірі 6451,23 грн, індекс інфляції у розмірі 7051,38 грн, неустойку в сумі 291 500,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 5965,03 грн, а всього 602 467 (шістсот дві тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Р.С.Солодовніков