справа № 2а-3019/09/2270/4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«24» березня 2009 року
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Ковальчук О. К при секретарі судового засідання Заблоцькому О. В.
за участю:
представника позивача за довіреністю - Пятковського А. М. відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на активи з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в сумі 231 175, 34 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетними та державними цільовими фондами в сумі 231 175, 34 грн., із них: по податку на додану вартість в сумі 198 084, 50 грн., в тому числі основного платежу - 132 063, 00 грн., пені -66 031, 50 грн.; по податку з доходів фізичних осіб - 33 080, 84 грн. Позивач просить суд звернути стягнення на активи відповідача в загальній сумі 231 175, 34 грн. в рахунок погашення податкового боргу та видати виконавчий ли ст.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні надав суду усні пояснення проти позову, позов не визнав та просив відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи його представником.
В наступне судове засідання представник відповідача в засідання не з'явився, будь-яких письмових пояснень щодо причин неявки суду не надав. Відповідач в судовому засіданні заявив чергове клопотання про відкладення розгляду справи.
Заслухавши думку представника позивача, який висловився проти відкладення справи, враховуючи те, що зобов'язання відповідача перед бюджетом в сумі 231 175, 34 грн. с узгодженим, суд ухвалив на підставі ч.2 ст. 128 КАС України розглядати справу без участі представника відповідача. Відповідач залишив зал судового засідання.
Оскільки судом не визнавалася обов'язковою явка сторін, враховуючи те, що дії відповідача та його представник свідчать про бажання затягнути розгляд страви, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача та його представника за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 14. 12. 1999 року ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та перебуває на загальній системі оподаткування.
Станом на 19 лютого 2009 року згідно даних обліку позивача за відповідачем з урахуванням штрафних санкцій рахується заборгованість перед бюджетними та державними цільовими фондами в сумі 231 175, 34 грн., із них: по податку на додану вартість в сумі 198 084, 50 грн., в тому числі основного платежу - 132 063, 00 грн., пені -66 031, 50 грн.; по податку з доходів фізичних осіб - 33 080, 84 грн.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копіями податкових повідомлень-рішень № 0000211702/2/4879 від 31. 05. 2007 року, яким відповідачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 198094, 5 грн, отриманим відповідачем 12.06.2007 року, та № 0000201702/2/4880 від 31. 05. 2007 року, яким відповідачеві визначене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 33080, 84 грн., отриманим відповідачем 12.06.2007 року; копіями першої податкової вимоги форми «Ф1» від 12. 07. 2007 року № 1/929 та другої податкової вимоги форми «Ф2» від 29. 10. 2007 року № 2/2577, отриманих відповідачем 28.10.2007 року та 2.12.2007 року відповідно; а також розрахунком ДПІ у місті Хмельницькому податкового боргу відповідача, рішенням про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 08. 01. 2008 року.
Податкові повідомлення-рішення від 31. 05. 2007 року № 0000211702/2/4879 і № 0000201702/2/4880 оскаржені відповідачем до господарського суду Хмельницької області, який постановою від 10 жовтня 2007 року по справі № 9/607-НА відмовив в задоволенні позову. Ухвалою Львівського апеляційного від 26 травня 2008 року, яка набрала чинності з моменту її проголошення, постанова господарського суду Хмельницької області залишена без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, з урахування вказаних норм, заборгованість відповідача в сумі в сумі 231 175, 34 грн., в тому числі по податку на додану вартість в сумі 198 084, 50 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 33 080, 84 грн. є узгодженою і не підлягає доказуванню.
Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що податок на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 цього Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
В зв'язку з цим, на підставі п.п. "а", "б" п.п.4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем було самостійно визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до пп.5.2.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків самостійно визначене контролюючим органом згідно до пункту 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення - рішення за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
За змістом пп.5.2.4 п..5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Таким чином, податкові зобов'язання відповідача, визначені податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 31. 05. 2007 року № 0000211702/2/4879 і № 0000201702/2/4880, є узгодженими з 26 травня 2008 року.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим Законом визнаються сумою податкового боргу(пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону).
Відповідно до 6.2.1.Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. На виконання даної норми закону на адресу відповідача податковим органом було надіслано першу податкову вимогу форми «Ф1» від 12. 07. 2007 року № 1/929, вручена 28. 09. 2007 року та другу податкову вимогу форми «Ф2» від 29. 10. 2007 року № 2/2577, вручена 02. 12. 2007 року. Та відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону, щодо відповідача винесене рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 08. 01. 2008 року.
Крім того, відповідно до п.17.3. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.
Станом на 19. 02. 2009 року відповідачем не сплачено заборгованість перед бюджетними та державними цільовими фондами по податку на додану вартість в сумі 198 084, 50, а також по податку з доходів фізичних осіб - 33 080, 84, всього на загальну суму 231 175, 34 грн.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
За змістом п.17 ст. 7 сказаного Закону активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій га громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області задовольнити.
Звернути стягнення на активи фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1) в сумі 231 175, 34 грн. в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 198 084, 50 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 33 080, 84 грн.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти.днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.