Справа № 22ц-1199, 2009р.

Категорія: 20

Головуючий в 1-й інстанції

Заболотний В.М. Доповідач - Цуканова І.B.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року квітня місяця "29" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В.

Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.

при секретарі - Кримцевій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2009 року за позовом. ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення суми авансу,  

встановила:

В січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про повернення авансу в сумі 7 790грн., посилаючись на те, що 23.06.2008 року між ними укладено договір, названий завдатком, за яким він, позивач, передав відповідачу 1 000 доларів США на підтвердження наміру купити квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки з об’єктивних причин договір укладено не було, позивач просив повернути як аванс суму, еквівалентну 1 000 доларів США.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 11.02.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи видно, що 23.06.2008 року сторони уклали договір, за яким на підтвердження намірів по подальшому укладенню договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_4, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 3авдаток в розмірі 4 850грн., що складає 1 000 доларів США, та зобов’язався в строк не пізніше 07.07.2008 року підписати з відповідачем договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна /а.с. 5/.

Оскільки передана за договором сума є завдатком, а не авансом, як вважає позивач, договір не укладено з його вини, то, за думкою суду, згідно ч. 1 ст. 571 ЦК України завдаток залишається відповідачу, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи та не грунтується на нормах матеріального права.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання; якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З аналізу вищевказаної норми права випливає, що правила завдатку застосовуються у випадках, коли між; сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У разі, коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавалися.

Оскільки з пояснень сторін вбачається, що договір купівлі-продажу квартири в передбаченій законом формі між; ними не укладено, то колегія суддів приходить до висновку, що передана відповідачу ОСОБА_3 сума є авансом і підлягає поверненню.

Що стосується розміру спірної суми, то колегія суддів виходить з наступного.

Як видно з пояснень сторін, ця сума передавалася у вигляді 1 000 доларів США, п. 10 договору від 23.06.2008 року також; передбачено, що розрахунок за цим договором і за договором купівлі-продажу проводиться в американських доларах.

Відповідно, за думкою судової колегії, поверненню підлягає сума, еквівалентна 1 000 доларів США на час звернення до суду, що згідно курсу Національного банку України станом на 24.12.2008 року складає 7 790грн. /а.с. 6/.

Оскільки судом неправильно застосовано норму матеріального права та висновок суду не відповідає обставинам справи, то згідно п.п.3.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду слід скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі та згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України повернути йому понесені судові витрати в судах першої та другої інстанції за рахунок відповідача..

На підставі ст. 570 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 316, п.2 ч. 1 ст. 307, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2009 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 7 790грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 120грн. 85коп., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60грн., а всього 7 970, 85грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.