АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
категорія 48
головуючий у 1 -й інстанції - Бобуйок А.Д. Справа № 22ц-1980/09
доповідач - Погорєлова С. О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлова С.О.
суддів: Косогор Г.О., Ісаєва Н.В.
при секретарі - Литовченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної жінки,
встановила:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної жінки, мотивуючи заявлені вимоги тим, що з відповідачем вона перебуває у шлюбі, але подружніх стосунків не підтримує, кожен проживає окремо разом зі своїми батьками. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На утримання дітей та на її власне утримання відповідач матеріальної допомоги не надає. Оскільки вона є інвалідом дитинства та проживає разом з дитиною-інвалідом, просила суд стягнути на її утримання 1/4 частину заробітку відповідача щомісячно.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 січня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалене рішення та постановити нове про задоволення заявлених вимог указуючи на те, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини, які мають суттєве значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, які не регулюють спірні правовідносини.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно з законом виконавши завдання цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ці вимоги закону судом виконані не були.
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що на утриманні ОСОБА_4 знаходиться його батько - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який є інвалідом першої групи та на підставі рішення Біляївського районного суду від 08.12.2008 року відповідачу призначені аліменти на утримання неповнолітніх дітей, які він згоден виплачувати. ОСОБА_2 працює, має заробітну плату у розмірі 570 грн., а донька ОСОБА_5, яка є інвалідом дитинства, отримує пенсію у розмірі 584 грн. З наведених обставин суд не знайшов підстав для задоволення позову та стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання.
Проте зазначений висновок суду першої інстанції зроблений без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, з порушенням норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції керувався ст. ст. 180, 181 ч.3, 184, 191 ч. 1 СК України, які регулюють правовідносини з приводу утримання неповнолітніх дітей. Проте, як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу утримання непрацездатної матері з якою проживає дитина-інвалід, тобто має місце неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 309 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі (а.с. 5), однак подружніх стосунків не підтримують, проживають окремо. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6). ОСОБА_5 є інвалідом дитинства (а.с. 9). Діти знаходяться на утриманні своєї матері та проживають разом з нею. (а.с. 8) ОСОБА_2 є інвалідом III групи з дитинства по зору. (а.с. 10)
Вказані обставини сторони не оспорюють.
ОСОБА_4 матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_2 та на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не надавав.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08.12.2008 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей, (а.с. 28)
Відповідно до ч.3 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, або є інвалідом 1, 2 чи 3 групи.
Тобто ОСОБА_2 є непрацездатною особою.
Відповідно до ч.4 ст. 75 СК України, один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відомостей про доходи, які забезпечують ОСОБА_2 прожитковий мінімум, матеріали справи не містять. У судовому засіданні позивачка пояснила, що вона не працює, оскільки доглядає дитину-інваліда.
Згідно зі ст. 88 ч. 1 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Дитина інвалід проживає разом матір'ю - ОСОБА_2 (а.с. 8)
ОСОБА_4 є працездатним та має постійний доход, (а.с. 51) тобто має можливість надавати матеріальну допомогу. Доводи ОСОБА_4 про те, що надавати матеріальну допомогу він не має можливості оскільки на його утриманні знаходиться батько інвалід, який потребує постійного догляду, суд до уваги не приймає, оскільки ця обставина не звільняє відповідача від обов'язку надавати матеріальну допомогу непрацездатній дружині, яка проживає з дитиною-інвалідом і піклується нею. Крім того, батько відповідача отримує пенсію по інвалідності, тобто має самостійний доход (а.с. 50)
В порядку ч.2 ст. 88 СК України, розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
Визначаючи розмір аліментів суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище ОСОБА_2, матеріальне становище ОСОБА_4 та покладений на нього за рішенням суду від 08.12.2008 р. обов'язок по утриманню неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частину доходу щомісячно починаючи з 18.11.2008 р. по 23.12.2013 p., після чого у розмірі 1/4 частини його заробітку на утримання дитини-інваліда до її повного одужання, а також здійснення догляду та проживання позивачки разом з дитиною-інвалідом.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія скасовуючи рішення суду першої інстанції від 21.01.2009 р. та ухвалюючи нове рішення вважає необхідним визначити розмір аліментів на утримання ОСОБА_2 у вигляді 1/6 частини усіх видів заробітку ОСОБА_4 щомісячно протягом строку інвалідності ОСОБА_2 та проживання з нею дитини-інваліда.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 307, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309, ч.2 с г. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 січня 2009 року -скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної жінки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродження Одеської області, Ананьївського району, с. Долинське, на утримання ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно починаючи з 18.11.2008 р. і протягом строку інвалідності ОСОБА_2 та проживання з нею дитини-інваліда.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.