УХВАЛА

іменем України

10 квітня 2009 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі: головуючого    Леся В.І.,  суддів Саліхова В.В., Нікітіна Г.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України старшого радника юстиції Воробйова І.Б.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно першого заступника військового прокурора Південного регіону України полковника юстиції ОСОБА_3, за апеляцією ОСОБА_4 на постанову військового місцевого суду Одеського гарнізону від 13 січня 2009 року,

установила:

У вересні 2008 року за результатами прокурорської перевірки за зверненням громадянина ОСОБА_4 військовим прокурором Південного регіону України відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно його першого заступника полковника юстиції ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України.

У жовтні того ж року ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_4, оскаржила постанову прокурора регіону до суду і просила скасувати її, а матеріали справи повернути до прокуратури для додаткової перевірки.

Постановою судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 13 січня 2009 року скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення.

справа № 11- 19/2009 головуючий у суді 1-ї інстанції Тарівєрдієв Т.А.

В апеляції ОСОБА_4, посилаючись на незаконність прийнятого рішення, просить постанову скасувати, а матеріали повернути військовому прокурору для проведення додаткової перевірки. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що висновки, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, скарга розглянута без дослідження матеріалів, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи. Незаконною, на думку заявника, також є передача матеріалів з Приморського районного суду м. Одеси до військового місцевого суду гарнізону і розгляд її останнім по суті.

Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В., думку прокурора, який просив залишити рішення суду першої інстанції в силі, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що судове рішення підлягає залишенню без зміни.

З матеріалів провадження вбачається, що 27 лютого 2006 року за результатами прокурорської перевірки першим заступником прокурора Південного регіону України ОСОБА_3 на адресу командира військової частини А2238 внесено припис для вжиття заходів щодо усунення порушень Законів України «Про власність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Житлового кодексу України у сфері обліку державного майна та жилої площі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

19 вересня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до військового прокурора Південного регіону України з проханням порушити кримінальну справу відносно полковника юстиції ОСОБА_3 з підстав використання останнім при внесенні зазначеного вище припису завідомо неправдивих документів, скоєння службового підроблення та інших дій на шкоду інтересам держави й громадян.

Військовим прокурором Південного регіону України вказана заява була розглянута 29 числа того ж місяця і за результатами її розгляду відмовлено у порушенні кримінальної справи. Рішення мотивовано тим, що факти порушення законодавства з питань обліку державного майна, жилої площі посадовими особами військової частини А2238 були виявлені під час прокурорських перевірок та ревізій. Вимоги прокурора про усунення цих порушень не оскаржувалися і протягом місяця були виконані. Особа, яка внесла припис, діяла у спосіб та в межах повноважень, встановлених статтями 20, 22, 25 Закону України «Про прокуратуру».

Не погодившись із рішенням прокурора, ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою в якій вказувала на безпідставність і неправомірність внесеного припису, на зловживання ОСОБА_3 своїм службовим становищем.

Дослідивши доводи, викладені у скарзі, щодо неправомірності дій прокурора, суд першої інстанції прийшов до висновку, що припис внесено ОСОБА_3 в межах своїх службових повноважень, а форма і зміст припису відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру».

У   зв'язку   з   цим   твердження   апелянта   про   невідповідність висновків, викладених у постанові суду, фактичним обставинам справи є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 2362 КПК для розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні справи суддя витребує матеріали, на підставі яких було прийнято таке рішення.

Як видно з матеріалів провадження, після надходження до військового місцевого суду Одеського гарнізону скарги ОСОБА_2 на постанову військового прокурора Південного регіону України про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3, суд, всупереч твердженням в апеляції, витребував з військової прокуратури матеріали, на підставі яких було прийняте це рішення, і дослідив їх в судовому засіданні. Крім того, були досліджені матеріали наглядового провадження № 12 за зверненням ОСОБА_4

Що стосується думки ОСОБА_4 про незаконність розгляду військовим судом скарги ОСОБА_2, то вона є такою, що суперечить вимогам ст. ст. 41, 42 КПК України.

Згідно вказаних процесуальних норм суд, виявивши, що справа підсудна військовому суду, надсилає її за підсудністю. Спори про підсудність між судами не допускаються.

Тобто отримавши справу з Приморського районного суду м. Одеси військовий місцевий суд Одеського гарнізону на законних підставах прийняв її до провадження й розглянув.

Статтею 236-2 КПК встановлено, що суддя скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки лише при недотримані прокурором вимог ст. 99 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, суд врахував ці положення Кодексу і прийшов до правильного висновку про відсутність підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при розгляді скарги ОСОБА_2 порушень процесуального законодавства, які б перешкодили суду першій інстанції винести законну і обґрунтовану постанову, допущено не було, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без зміни.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову військового місцевого суду Одеського гарнізону від 13 січня 2009 року за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову військового прокурора Південного регіону України від 29 вересня 2008 року про відмову в порушенні

кримінальної    справи    стосовно    першого    заступника    військового прокурора того ж регіону залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_4 - без задоволення.