АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючий у першій інстанції Сватаненко В.І. Справа № 22ц-1732/09
Доповідач Артеменко І.А.
Категорія ЦП: 5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А., суддів Градовського Ю.М.,
Черевко П.М., при секретарі Ксендзюк І.A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4, голови правління ЖБК „УКРНІІГІПРОМСІЛЬХОЗ" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, житлово - будівельний кооператив „УКРНІІГІПРОСІЛЬХОЗ" про усунення перешкод у користуванні квартирою, -
встановила:
У серпні 2007 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, житлово - будівельний кооператив „УКРНІІГІПРОСІЛЬХОЗ" про усунення перешкод у користуванні АДРЕСА_1 шляхом визнання незаконною відмови відповідачів у наданні письмової згоди на розробку та виготовлення проектної документації Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради для проведення реконструкції на забудову входу до вказаної квартири через веранду. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, кухні, санвузлу, коридору, веранди та вбудованої шафи. Позивач має намір зробити реконструкцію квартири, шляхом забудови фасадного входу вказаної квартири через веранду з боку вулиці, але відповідачі - власники суміжних квартир - сусіди в усній формі відмовляються надати необхідну письмову згоду на розробку проектної документації на відповідну реконструкцію квартири, чим порушують його права та інтереси.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
В апеляційній скарзі голова правління ЖБК „УКРНІІГІПРОМСІЛЬХОЗ" просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_3, апеляційну скаргу ОСОБА_4 та апеляційну скаргу голови правління ЖБК „УКРНІІГІПРОМСІЛЬХОЗ" відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що розробка та виготовлення проектної документації для проведення реконструкції та забудови входу квартири АДРЕСА_1 через веранду не порушує законних інтересів та прав відповідачів по справі, які не довели суду протилежне.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на праві власності. У 2004 році вони, реалізуючі своє право власності щодо вказаної квартири, отримавши усі необхідні дозволи і погодження контролюючих інстанцій, та письмову згоду на будування та ввід в експлуатацію прибудованої веранди суміжних сусідів, голови правління ЖБК отримали технічний висновок про можливість збереження прибудованої веранди до квартири АДРЕСА_1 (а. с. 90 - 98, 99 - 103 т. 1).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2005 року зазначена прибудована веранда до вказаної квартири була узаконена та після набрання рішенням суду законної сили зареєстрована у КП „МБТІ та РОН", про що свідчить технічний паспорт (а. с. 9 - 10, 104 - 105 т. 1).
У подальшому власниками квартири АДРЕСА_1 стали неповнолітня ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі нотаріально посвідченого договору міни від 6.12.2005 року, нотаріально посвідчених договорів дарування від 12.06.2005 року та від 02.07.2005 року, які були зареєстровані у КП „ОМБТІ та РОН", які у свою чергу за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу від 09.08.2006 року продали зазначену квартиру позивачу по справі - ОСОБА_5 (а. с. 7 т.1)
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.
Позивач, діючи згідно зі своїми правами, власними силами та за власні кошти має намір провести реконструкцію у належній йому на праві власності квартирі шляхом створення входу до квартири через веранду зі сторони вулиці, що не призведе до порушень несучої здібності конструкцій будинку.
Су першої інстанції обгрунтовано вважає, що вказані відступи від технічного плану від 2006 року не порушують прав інших осіб - суміжних сусідів, оскільки відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
У свою чергу власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. При здійснені своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За правилами ст. 13 ЦК України, при здійснені своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, що закріплюється положеннями ст. 319 ЦК України.
За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянти не надали суду доказів про те, що проведення ОСОБА_5 реконструкції його квартири порушує їх права.
Колегія суддів вважає, що доводи відповідачки по справі ОСОБА_4 щодо незгоди на переобладнання квартири позивача у нежитлове приміщення у зв'язку з тим, що такі дії будуть порушувати її інтереси є безпідставними, оскільки предметом спору не є переведення об'єкту нерухомості до статусу нежитлового приміщення. Предметом спору є саме спорудження входу через веранду квартири позивача зі сторони вулиці та безпосередньо відповідна згода суміжних власників квартир - відповідачів, які не надали ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції обгрунтованих доказів того, що такий вхід - вихід у подальшому може порушити їх інтереси.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції також не може взяти до уваги посилання голови правління ЖБК „УКРНІІГІПРОМСІЛЬХОЗ" про те, що до участі у справі необхідно було залучити Одеську міську раду, Управління земельних ресурсів і Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради у якості зацікавлених осіб та ЖБК „УКРНІІГІПРОМСІЛЬХОЗ" у якості відповідача, а не третьої особи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_5, реалізуючи свої права власника, не спричинить шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства та не порушить прав інших власників, а відповідачі навпаки, безпідставно та без поважних причин, відмовляють йому у наданні відповідної згоди, у той час як технічне обгрунтування можливості спорудження входу з вулиці буде давати уповноважений державний контролюючий орган.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Викладені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті, оскільки додані до апеляційної скарги докази не спростовують висновку суду першої інстанції.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313 - 315, 317, 319ІДПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Одеської області
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, голови правління ЖБК „УКРНІІГІПРОМСІЛЬХОЗ" відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.